Лоторейний білет
Деймон не часто бачив її з друзями, проте це його не хвилювало. Він взагалі не хотів, щоб вона спілкувалась з кимось ще. Він хотів, щоб це Сонце світило тільки для його душі, і зігрівало своїми променями кожну хворобливу думку. Коли його голова, лежала на її колінах, він не міг думати про свої минулі невдачі, або негаразди що чекають попереду. Саме у такі моменти він відчував, що просто жив, а не існував від відмови після співбесіди на роботи до відмови.
//Фотографіїї з обладинки: Пінтерест
430184
⋯
