Про кохання 😍
“Ви на сніданок замовляли сливи,
Але, на жаль, вони ще не дозріли.
А полуниця відійшла, як тиждень,
Й пройшла пора солодких чорних вишень.
Ви змерзли? Дощ зволожив ваші крила,
Бо так невчасно з неба пада злива.
Прошу лишитися у мене до світання” -
І гном замовк, ховаючи кохання.
А фея усміхнулася ласкАво,
Рудого гнома ніжно обійнЯла:
“Я відчуваю, друже мій, кохання,
І це взаємне почуття й бажання”.
І коли дині зріли на городі,
А кавуни тріщали в насолоді.
Крилата фея з гномом одружились
І через рік в них дітки народились.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.