Купідон

Каміла

Після закінчення робочого дня. Точніше після того, як мене випхали з роботи відпочити я їхала на своїй старенькій машині додому. Надлишок кофеїну в крові робив мене дратівливою, або ж просто треба було відпочити. Так і зроблю приїду додому і відразу ж ляжу відмокати в теплій ванні, з пінкою з ароматом полуниці.

Обіцянка релаксу змусила м’язи розслабитися, я потяглася до приймача аби включити музику . В той момент, коли моя увага була поглинута круглою кнопкою для вмивання музики я боковим зором помітила якийсь силует. Втопила гальма на повну. Слух пронизав звук удару, в мене всередині все затрясло, але досвід роботи лікарем дозволив моєму мозку працювати на повну. Коли вийшла з машини то побачила чоловіка, у штанах та з довгим, білявим волоссям. Чоловік підводився.

— З вами все гаразд? — питаю.

З першого погляду з ним все було добре, відбувся кількома подряпинами на руках та чолі.

Можна сказати відбувся легким переляком.

— Допоможіть мені. — відпові він

*****

Купідон

Знаю, що ви мені скажете: “Неправильно користуватися своїм становищем, та кинутися під машину”

Але у своє виправдання скажу я не навмисно, але такий збіг мені на руку: не потрібно шукати способу познайомитися з Камілою. Тож тепер я пив ароматну чорну юшку, яку люди називають кавою на її затишній кухні. Дівчина пила трав’яний чай з великої чашки, перед тим оглянувши мої подряпини та промивши їх якимось смердючим засобом, від якого подряпини пекли.

Бути людиною справа невдячна, якщо подряпати людську оболонку, можна відчути усі переваги земного життя на повну. Каміла поводила себе професійно багато не питала крім мого імені коли я відповів Куп вона здивувалася та нічого не сказала.

А все інше довелося вигадувати я придумав, що втратив пам' ять та знав лише як мене звати.

Опісля вона постелила мені у крайній кімнаті, попередивши, що якщо що покличе поліцію. Що таке поліція я мав уявлення та нічого поганого на гадці не мав, мені хотілося дізнатися як знайти їй коханого, та здати свою роботу нарешті.

Наступного ранку

Каміла

Зранку мене розбудив запах їжі. Невже мама приїхала, — подумала я. Але відразу ж відкинула цю думку, вона цього тижня на роботі.

Але хто ж тоді куховарить ? — на доказ цього за дверима щось зашкварчало.

Я відчинила двері побачивши перед собою того чоловіка, якого вчора збила на машині.

— Доброго ранку, Каміло

— всміхнувся чоловік феєрично накладаючи їжу, яка вже підгоріла.

— Доброго ранку, — посміхнулася я.

— Хотів подякувати за… — почав було він.

— За те, що я вас збила — засміялася я.

Куп посміхнувся та відповісти не встиг

У двері постукали.