Петро Гузiк "В полоні помсти"

Ігор сидів за стійкою у фітнес барі і пустим поглядом дивився на спортазал . Всього декілька відвідувачів розбрелися по приміщенню , кожен до своїх тренажерів . Його клієнтів не було , тому він сидів пив апельсиновий сік в котрий нишком додав трішки горілки і думав про життя . Не так давно він майбутня зірка легкої гімнастики мав все : славу , гроші , жінок , і в один момент все втратив , змушений тепер працювати тут , хай і в елітному але ж спорт комплексі якимось нещасним тренером . Ігор почувався нещасним і продовжував тихенько спиватися . Рік тому він напідпитку потрапив в автопригоду і хоч його травма була не серйозною , машинами котру він влетів належала місцевому судді котрий поставив хрест на його кар’єрі . З федерації атлетів його вигнали і тільки завдяки давньому другу він тут , у зручному залі а не вантажник на ринку чи ще гірше .

Потік сумних думок обірвався з появою Ольги , вона завжди приходила в один час і завжди ігнорувала його . Невисокого зросту , симпатична , молода не більше двадцяти п’яти , струнке тіло , шикарні ноги і завжди заплетене в хвіст синє волосся . Дивно але вона ігнорувала його , неначе Ігоря не існувало , він декілька разів пробував познайомитись але у відповідь було лише мовчання . Та й з іншими відвідувачами як він бачив дівчина не сильно спілкувалась . Один з його колег казав , що вона і є власницею цього залу , що побуджувало Ігоря не припиняти спроб “підкотити” , жінок він любив але гроші – гроші любив більше . Досить трахати товстух в надії , що котрась з них візьмейого в роль постійного коханця .

Дівчина скинула спортивний светр явивши світу свою чудову фігуру в обрізаній футболці з Мереліном Менсоном , увімкнула навушники і почала свою стандартну розминку .

Її руки, наче танцюристки, витанцьовують уповітрі . Дихання рівне і повільне, вона немов відчуває силу , яка поступово входить у неї.Зігнувши тіло у граційнійпозі , дівчина продовжує композицію розминки. Гнучкість її рухів віддзеркалює снагу і життєвість. Кожен елемент розминки — від витягування до обертань — є мистецтвом, яке оживляє її фізичну форму.

Дівчина готує свій дух і тіло до майбутніх викликів. Розминка для неї — це не просто фізична підготовка , це спроба відчути гармонію у своєму власному тілі.У цьому спортивному храмі дівчина розкриває свої можливості, готуючи своє тіло до інтенсивного тренування .

Далі все як завжди , комплексні вправами з повторювальної гімнастики , присідання , підтягування , віджимання . Ігор зачаровано дивися на її котячу грацію , хоча і знав що мине хвилин сорок як вона переключиться з гімнастики на боксерську грушу і горе тому хто може бути на її місці . Так і сталось , закінчивши вона поклала навушники в сумку і пішла в інший кінець де був ринг і груша . В цей час до Ігоря прийшов один з його клієнтів і хлопець з жалем пішов покращувати здоров’я черговому товстуну , Котрий надто пізно усвідомив що копав собі могилу ложкою .

Ці товстуни ще одна з причин чому Ігор ненавидів цю роботу . Як , ну як можна довести себе до такого ? Ось і цей , ніби молодий а вже більше ста двадцяти , знайоме обличчя , десь бачив по телику , один із відданих слуг народу , котрий і обїдає цей народ . Відчуваючи огиду , Ігор максимально навантажував того вправами насолоджуватись хрипінням і стогонами свого клієнта . Краєм ока він продовжував слідкувати за Ольгою .

В залі відбувався витончений балет ударів, де дівчина обличчям до груші творила свій власний мистецький перформанс. Лівий джеб, правий хук, а потім легкі тіньові удари — кожен мав свою частину у цьому спортивному танці.

Тіло дівчини , наче художник на полотні, майстерно вибиралокожен рух, щоб створити гармонійну симфонію ударів. Груша, як партнер у цьому танці, віддзеркалювалаїї енергію, реагуючи на кожен контакт як на витвір високої майстерності.

Звуки ударів перетворили зал у арену емоцій, де кожен момент — це хвилина витонченого танцю, де боксер виражає себе не тільки фізично, але й художньо.

Так минув час , і тепер змучений товстун сидів у фітнес барі і великими ковтками пив воду . Ігор сидів поруч і розписував дієту , з усією силою тримаючи на обличчі посмішку , такого клієнта не можна втратити яким би огидним він не був .

Нарешті розказавши і розписавши все детально , вони потиснути руки і попрощалися , поморщивщись Ігор витер липку від поту долоню об свої шорти , коли ззаду нього пролунав голос

-Навіщо ти так з ним , так і померти може .

Він повернувся на звук і завмер , Ольга стояла перед ним , у все ще одній рукавичці , сплутане волосся прилипло до лоба , вона ще не відновила дихання , була розпашілою і ще гарнішою .

-В мене така програма , потрібно відразу максимально почати тренування , тим паче це в нього не перше заняття .

-Зрозуміло , тут така справа , в мене щось з авто і потрібно викликати таксі , чи можеш ти це зробити доки я піду в душ ?

-Та без питань ,- Ігор усміхнувся тією посмішкою котру тримав на випадок до найнедоступніших жінок , але і цього разу не спрацювало . Дівчина просто подякувала ,і пішла в роздягальню . Ігор зі злості заскреготів зубами , - от стерво , наче якась снігова королева –, подумав хлопець .

В службі таксі повідомили що в даний час всі авто на виклику , і тоді йому спала ідея , він попросить напарника замінити його а сам підкине її , в дорозі можна спробувати ще , він не він якщо не спробує потрапити до неї в ліжко . Це вже справа принципу .

Коли Ольга повернулась він сумним тоном повідомив що машин немає , але є чудова новина , він сам її підвезе . І диво , вона врешті решт посміхнулася йому і погодилась .Попрощавшись з напарником Ігор підморгнув йому і пішов за дівчиною до виходу , на ходу милуючись її задком в обтягуючих джинсах .

На підземній стоянці Ігор зі знанням автомайстра спробував завести її машину але безрезультатно , тому дівчина забрала деякі речі з заднього сидіння і клацнувши пультом замкнула своє Вольво .

Його стара Мазда в порівнянні з її Вольво була раритетом але дівчина не звернула на це уваги і ввічливо подякувала коли той відчинив дверцята , Ігор обіг машину і застрибнув на водійське сидіння .

-І куди вас доставити пані ? , - нарочисто підкресленим тоном запив хлопець .

-Дачний масив Кам’яне , це по трасі за містом , в сторону Києва , - відповіла вона пристібаючи пасок безпеки .

- Буде зроблено ,- він посміхнувся завів мотор і вивів авто на вулицю ,- а мала ніхуйово так влаштована ,- подумав Ігор , -один з найбагатших масивів міста , я точно маю її трахнути . Коли вони виїхали на трасу місто почали огортати сутінки .

Дорогою до дому Ігорю все таки вдалося трохи розтопити її лід , все таки недарма ж він улюбленець жінок . Вона розповіла , що так ,вона дійсно власниця спорткомплексу котрий їй подарував батько , але незважаючи на це вона працює і хоче стати успішною журналісткою . Він в свою чергу наплів їй сльозливу історію про нещасливу кар’єру , упустивши той факт що власноруч поховав своє спортивне майбутнє . Ольга виявилась не такою як решта «золотої молоді» , вона вільно говорила на будь які теми і в спілкуванні була простою і невимушеною . До кінця поїздки Ігорю вона встигла сподобатися .

Вони заїхали на величезне подвір’я , ворота котрого вона відчинила за допомогою смартфону . Великий триповерховий будинок стояв осторонь від інших , не будинок а справжній палац . Ольга сказала що раніше тут жила вся сім’я але з часом а потім і смертю брата всі покинули ці стіни . Він припаркувався біля входу і вимкнув двигун ,

-Ну ось ми і на місці , швиденько і спокійно доїхали , гарно тут .

-Дякую , хоча це місце нагадує про інші , більш щасливі часи .- вона взяла сумку і відчинила дверцята ,- знаєш було б не гарно якби я не запросила тебе на чай , ну чи каву .

Ігор котрий якраз думав над тим як самому напроситись тільки і подумав -Бінго , ляля сама іде до рук .

-Якщо звісно не заважатиму , адже вже пізно .

-Для хорошої кави ніколи не пізно , -вона хитро посміхнулась і пішла до дверей .

Ігор постарався не відставати від неї .

Спершу його вразив ландшафтний дизайн подвір’я між ретельно вибраними рослинами та композиціями, котрий створював справжній оазис гармонії між природою та розкішшю , але такої розкоші він не зустрічав в жодної зі своїх коханок , а потім коли увійшов слід за дівчиною то остовпів , побачене шокувало його — приміщення, сповнене витонченістю та арт-енергією. Величезні панорамні вікна , високі стелі , оздоблені карнизами, здавалося, мовби гравюри старовинного палацу.Меблі сучасного дизайну розташовані з розрахунком, виражаючи вишуканий смак та відчуття стилю. Кожен об’єкт мистецтва котрих було чимало , здавалося, перетворював приміщення угалерею сучасних тенденцій.Камін, як живий організм , вигравав чарівливу симфонію тепла та світла, створюючи атмосферу, де кожен момент ставав особливим.

Намагаючись не показати здивування він пройшов через великий зал і зупинився оглядати полотна на стінах . Враховуючи це все , можливо вони були навіть справжніми .

-Будь як вдома , я миттю ,- почув він ,- випивка на столі , пригощайся . Вона швидкими кроками піднялась нагору , Ігор налив собі віскі і сів біля каміну закинувши ногу на ногу , відпив , посмакував і задоволено посміхнувся , вечір обіцяв бути цікавим .

Не встигнув він допити напій як з’явилась господиня дому . Джинси , рокерська футболка зникли , і тепер дівчина постала у всій своїй красі , поставивши тацю з кавою на стіл вони невагомо сіла у крісло напроти Ігоря . Той лише дивувався такому швидкому перевтіленю з хуліганки котра лупить грушу у витончену леді . Її блакитне волосся в полум’ї каміна мало сталевий блиск , виріз декольте притягував погляд а розріз сукні на стегні дозволяв оцінити чудові довгі ноги . Вона невимушено посміхнулась ,

-Незнала яку каву ти пьєш, якщо потрібно принесу вершки .

-Чорної буде досить , в тебе шикарний будинок , навіть не будинок а палац , тобі тут самій не самотню . Типу я думав в таких будинках завжди має бути хтось на кшталт дворецького і купа слуг .

Вона дзвінко розсміялася і відкинула на спинку крісла , взяла каву і акуратно відпила ,

-Це будинок батька , але вони з мамою нині за кордоном , пробують дати другий шанс своєму шлюбові , а я так ніби доглядаю його . Крім того тут в порівнянні з містом досить тихо та спокійно , хоча він надто багато нагадує мені , атак як нині в мене канікули я вирішила трохи пожити тут , підготуватись до останнього року навчання .

- Тобі подобається журналістика ?

-Ну це цікаво , плюс є можливість подорожувати , ніколи не любила сидіти на одному місці . Вона відкриває безліч переваг , дозволяє глибше розуміти світ, взаємодіяти з різними людьми та вносити свій внесок у формування громадської думки. Також це професія, що надає можливість навичок у різних областях, від дослідження до написання та комунікацій , по суті, робота журналіста дозволяє бути свідком та розповідати історії, які впливають на суспільство. Це також може виявитися захопливим шляхом дослідження та вивчення різних тем і проблем. Крім того, журналістика може мати сильний вплив на подальший розвиток подій і сприяти розкриттю суспільних недоліків.

-Ого , ніколи не думав про це ,- Ігор взяв чашку , проте не пив лише тримав ,- це точно має бути цікаво .

- А ти , думав про повернення до спортивної кар’єри? Чи і надалі будеш займатися тортурами з клієнтами ?

- Складне питання,- він посміхнувся намагаючись згадати яку саме версію розказав їй по дорозі ,- теоретично хотів би але поки я тут час спливає . Були думки піти тренером .Хоча завжди можна змінити професію і почати нове. – Він відпив каву , і підвівся розглядаючи картини . Дівчина не відводила від нього погляду.

Ігор зупинився перед однією і вдивився в сюрреалістичне полотно , автор певне захоплювався Далі . На полотні було зображено чоловіка , з тіла котрого виходила нова пара рук розриваючи стару оболонку , на фоні дивного космічного неба усіяного химерними сузір’ями та двома сонцями . На якийсь момент йому здалося що картина рухається , в автора явно був хист . Йому стало душно і він розстебнув верхні ґудзики сорочки . Ольга підійшла і стала поряд , простягнула руку і ніжно доторкнулася картини .

-Це мій брат написав , той що загинув . В нього був справжній талант.

-Прикро це чути , з твого тону мені здається що ви були близькі?

-Так , хоча він був старшим на п’ять років , але ми завжди були разом . Він був надто вразливим для цього світу , котрий жорстоко повівся з ним .

-Співчуваю , але в тебе є його картини , тому частина його разом з тобою ,- Ігор роззирнувся, - щось мені недобре , - він сів у крісло , піт заливав йому очі , повітря стало густим , кімната попливла перед очима , хлопець відчув як темрява накриває його . Ольга продовжила стояти біля картини не звертаючи уваги на Ігоря котрий без свідомості нагадував тепер велику ляльку .

Йому здавалося ніби він перебуває у невагомості , легкість тіла , відсутність будь яких відчуттів . Спогади про вчорашній день загубилися десь у закапелках свідомості , коли він повністю вийшов з під влади сну темрява не зникла ,проте з’явився головний біль та сухість в роті . Ігор спробував поворушитись як зрозумів що все тіло зафіксоване на чомусь твердому . Він в паніці почав звиватися але це принесло нову хвилю головного болю . Раптом над ним загорілася червоне коло , це нагадало йому миготливий вогник камери відеоспостереження . Врешті решт він зміг почистити горло і хрипко закричав . Але крик був тільки в його голові , голос був тихим і майже не чутним .Дивне передчуття і паніка охопила його .

З оглушливим для його вух тріском під стелею почали вмикатися флуресценті лампи освітлюючи приміщення котре виявилось великим просторим гаражем . Він оглядівся наскільки зміг . Хлопець був зафіксований по всьому тілу на металевому столі , оголений . Зліва від нього були стелажі з найрізноманітнішими інструментами , праворуч стояли його Мазда і Вольво Ольги , прямо перед ним були металеві двері над котрими висіла камера відеоспостереження. В гаражі було моторошно тихо ,він вкотре спробував звільнитись але шкіряні ремені не дали жодного шансу. Почалися кроки, заскреготів ключ і двері відчинилися. Неспішною ходою Ольга увійшла і причинила за собою двері. На ній були звичні джинси та футболка з черговим рок гуртом. Вона курила цигарку судячи з усього набиту марихуаною. Глибоко затягнулася і так само повільно підійшла до столу на якому лежав хлопець. Той переляканими очима дивився на дівчину, ковтнувши сухий клубок він тихо заговорив, - що ти збираєшся робити,- слова давалися йому тяжко, він облизав губи і продовжив,- якщо це якась гра то я не розумію правил. Але я готовий забути все якщо ти мене розв’яжеш. Він мружився він яскравого світла, дівчина тим часом зробила ще затяжку і загасила цигарку, загасила з силою ввіткнувши йому в груди, той застогнав і запручався. Ольга нахилилась і випустила дим йому в обличчя.

-Що ти робиш, що ти в біса собі задумала?! ,- місце куди вона загасила цигарку пекло, піт холодними краплями вкрив тіло. Ольга мовчки обійшла стіл, і покрутивши якісь важелі поставила його вертикально, Ігор нарешті зміг роззирнутись. Так само мовчки без жодного звуку вона взяла зі стелажу ножиці для металу, повернулася і без слів з акуратною послідовністю почала відрізати пальці на лівій руці. Клац! Клац! Клац! Клац! на п’ятому пальці дівчина зупинилась і відклавши закривавлений інструмент, взяла зі столу якусь коробку, зачерпнула звідти пригоршню білої суміші і почала втирати в руку Ігореві.Сіль. Біль з новою силою пронизав все тіло. Хлопець закричав, він кричав довго немов побитий пес, Ольга ніби нечула його крик ще раз засипала рани і перемотала руку якоюсь ганчіркою. Відійшла, оглянула плоди своєї праці, залишившись задоволеною підібрала з підлоги пальці. Тримаючи вказівний немов олівець провела по губах хлопця, затим нахилилась і прошепотіла, -тобі буде боляче, я обіцяю,- сухо поцілувала в щоку і так само неспішно вийшла, залишивши хлопця на одинці з болем.

В темному приміщенні гаража, час спливав немов покійник рікою. Йому здалося що минула година а може і день, а можливо і вічність.Чомусь згадався давній випуск nationalgeographicде розповідали про плем’я в Південній Америці та їх обряд посвяти хлопчиків в чоловіки. Суть полягала в тому, що хлопчик повинен засунути руку в рукавицю, яка наповнена найотруйнішими мурахами в світі Paraponeraclavat. Після цього треба протриматися 10 хвилин і ти чоловік. Ведучий казав що по відчутті це ніби засунити руку у вугілля. Саме так Ігор відчував свою ліву руку.Власне безсилля огортало його тіло, немов щільне покривало. Холодний металевий смак крові в роті дав зрозуміти що він прикусив язик, а відрізані пальці, пульсуючим болем, стали центром уваги. Його думки перепліталися в хаотичному танці: страх перед майбутнім, злість на себе за те що втрапив в цю ситуацію, і надія на порятунок. Темрява гаража, підсвічена лише червоним оком камери, поглинала всю його свідомість, залишаючи лише відчуття безодні та втрати.

Він спробував знайти причину свого ув’язнення але не зміг, зрештою він був лише її працівником, і до того як вона сіла йому в авто вони майже не були знайомі. Він зрозумів чому вона так легко погодилась на те щоб він відвіз її додому, все для того щоб заманити його сюди. Ігор згадав що коли увімкнулося світло він побачив її авто поряд зі своїм, отже насправді машина не була зламана, і він бозна скільки часу провів тут без свідомості , хіба її Вольво пригнав можливий спільник. Виходячи з того з якою легкістю вона відрізала йому пальці, шансів на те що його відпустять впали до нуля. Думка про те, що він може тут померти, з новою силою пронизила його голову. Нелюдськими зусиллями Ігор поборов паніку. Зрештою знесилений і скалічений він не помітив як заснув.

Він не знав скільки часу провів під вдалою сну, але коли нарешті прокинувся то помітив, що його авто немає. Ольга сиділа біля нього на складному стільці і щось читала. Побачивши що він прийшов до тями, вона відклала книгу на стіл і підвелась.

-Довго ти спав, дуже довго. Я купу роботи встигла зробити.

-Що ти в біса хочеш від мене?! Мене зрештою будуть шукати, напарник бачив і чув що я повіз тебе додому.

-Ой, та годі тобі. По перше він як і ти мій працівник, по друге я не така і проста. За допомогою твоєї картки я придбала квиток на літак до Берліна, твоя тачка стоїть на парковці аеропорту, з твого телефону зроблені фото і викладені на сторінку в мережі. Довгий час всі вважатимуть що ти поїхав у відпустку яку я до речі тобі підписала. Що буде далі то вже інша історія, і це останнє що повинно тебе хвилювати.

Ігор мовчки дивився на неї переварюючи інформацію. Його ніхто не буде шукати. Ніхто. Всі подумають, що він за кордоном, а тим часом ця хвора різатиме його по шматку. В середині похололо.

Дівчина тим часом підкурила і увімкнула електрочайник,- ну а поки ти мій гість будь як вдома.

-Що я такого зробив? Чому саме я? Що тобі потрібно?

-Все по порядку, все дізнаєшся,- вона встала і насипала в чашку чаю, взяла чайник і повільно підійшла до столу котрий знову був в горизонтальному положенні. Ігор зціпив зуби готуючись до того що дівчина виллє на нього окріп. Повільно насолоджуючись тим як бігають його очі, на відстані кількох сантиметрів від обличчям вона налила кипяток в чашку.Хлопець тільки полегшено зітхнув. Вона сіла на свій стілець і маленькими ковтками пила чай.

-Скажи, а як в тебе з пам’яттю? Не скаржишся?

-До чого тут це?

-До всього, відповідай на питання, бо в чайнику ще вдосталь води щоб запарити тобі обличчя чи щось інше.

-Не скаржусь,-він вирішив по можливості робити те, що вона каже чи запитує особливо якщо це врятує від болю.

-Це добре. Скажи а ти пам’ятаєш такого собі МаркаКарпенка? Невисокий, рудий,в окулярах, твого віку. І головна деталь, увага ЖИРНИЙ ПІДАРАС!,- останні слова вона прокричала.

Щось відгукнулося при згадці імені, але воно було далеко в мозку. Здивований реакцією Ольги він просто кивнув.

-Чудово, тобі певне цікаво чому я про нього запитую?

Знову кивок.

-Річ у тім, що я його менша сестра. Сестра котра ніяк не може пережити втрату брата, єдиної людини котра була для неї рідна,- вона взяла в руки книгу котру перед тим поклала на стіл,- це його щоденник завдяки йому я дізналась про його останні дні і головне про тебе. Талановитий художник він навіть зобразив твою гидку пику, ніби знав що я захочу з тобою познайомитись.

Раптом він згадав, згадав товстого самотнього одногрупника котрий завжди сидів на останній парті,вічний предмет для насмішок і глузувань. В них були деякі спільні предмети, невідомо чому але Ігор завжди відчував якусь відразу до хлопця і постійно намагався дошкулити йому.

Ольга тим часом гортала сторінки, зупинилась на одній, відкашлялась і почала читати:

15 березня,середа

Завжди любив середу, половину тижня відмучив залишилось ще половину. Ну і головне що в середу в мене пари по образотворчому мистецтву. Вчора знову був конфлікт з Ігорем. Ніяк не можу зрозуміти чому він до мене чіпляється? Що я йому зробив, невже такі хлопці, капітан баскетбольної команди взагалі помічають таких ботаніків як я. Хіба в нього немає важливіших справ, наприклад тренування чи лізти під спідницю всім студенткам? Ще й ці його придурочні друзі , добре що синці загоїлись і батько не бачив. Не пощастило мені з батьком, мало того що зневажає мене за вибір професії, ніби бути художником соромно, так і постійно розповідає мені який я тюхтій і слабак, шкода що Олька нині з мамою на морі але мала часто хворіє тому треба. Цікаво що будемо сьогодні малювати, от би знову пейзажі.

-Ну як, згадав?,- вона відклала щоденник і підняла стіл з хлопцем вертикально.

- Згадав, що ти хочеш? Щоб я попросив вибачення? Вибач! Вибач! Вибач мене будь ласка!,- на останніх словах голос Ігоря зірвався і хлопець почав ридати.

-Мені нахрін не треба твоє вибачення, що мені з нього? Марка це не поверне.

-Тоді що тобі потрібно?

- Щоб ти сука страждав, щоб в останні свої блять хвилини ти пам’ятав за що тобі таке. Влаштовуйся зручніше, ми тільки почали.

З цими словами вона навиками професійного боксера почала наносити удари, він відчув як хруснув його ніс і гаряча кров залила груди.З кожним ударом вона піднімала кулаки вгору, неначе збираючись з новою силою для наступного удару.Її рухи були точними і безжальними, кожен удар призводив до невимовного болю. Місця ударів здавалися проклятими точками на його тілі, куди кожен удар приносив нову порцію страждань і болю. Через якийсь час він провалився вщедрі обійми забуття. Вона нахилилась і перевірила пульс, затим задоволена собою взяла чашку з вже холодним чаєм і покинула гараж. Кров з розбитого обличчя ще деякий час тихо скрапувала на підлогу.

По відчуттям йому здавалось ніби він знову потрапив в аварію котра закрила дорогу до професійного спорту. Боліло все і відразу.Після вчорашнього побиття він ясно зрозумів що дороги з цього підвалу окрім як трупом в нього нема. Якщо і раніше було якесь примарне відчуття що зможе вибратися звідси то тепер окрім жалю до себе він нічого не відчував. Вийшовши в з під влади сну, Ігор зрозумів одну річ, він не був зв’язаний. Це здивувало і насторожило його. Він обережно спустив ноги і тримаючись неушкодженою рукою за болючі ребра зліз зі столу. Оглянувся по сторонам, як і раніше лампи під стелею світили через одну але червоне око камери над дверима було вимкнене. Хлопець обережно підійшов до стелажу з інструментами і взяв тяжкий молоток, повільно дуже повільно він спробував відкрити двері але як і думав вони були зачинені, тому вирішив огледіти гараж і зробити засідку. Ребра боліли нещадно, відрізані пальці пекли вогнем, одне око запливло а судячи з розміру носу той був не тільки зламаний а буквально розтрощений. Шкандибаючи до автомобільних воріт він почув якийсь шурхіт, озирнувся але напівтемрява приховувала більшу частину приміщення, підійшовши до воріт він натиснув кнопку але ворота або були заблоковані або кнопка відключена. Дивний шурхіт повторився цього разу гучніше, ніби той хто ховався вже не переймався тим що хлопець може його почути.

-Хто тут?,- він сильніше стиснув молоток готовий до останнього боротись за своє життя.

Раптом за спиною Ігор почув глухе гарчання від якого всередині нього все похололо. Хлопець панічно боявся собак, ще будучи малим сусідський пес добряче його вкусив і налякав. З дальнього кутка гаражу повільно низько опустивши голову вийшов здоровенний чорний як ніч пітбуль, він відчував запах крові хлопця, не відводячи погляду від пса Ігор гарячково придумував план захисту, тільки впершись спиною в автомобіль Ольги він зрозумів що відступати нема куди. Пес це теж зрозумів бо з оглушливим гавкотом котрий ехом пронісся по приміщенні кинувся на хлопця. Ігор відчув як по нозі потекла рідина і зрозумів що від страху обісцявся. Тим часом пес скоротив відстань і кинувся на нього, хлопець замахнувся молотком але реакція була надто повільною і щелепа собаки мертвою хваткою охопила руку. Він закричав і під вагою пса впав на підлогу, той несамовито шматував руку, про якийсь опір не було мови тому хлопець спробував відкинути собаку від себе, з жахом він відчув як пальці які ще в нього зашились були відгризені і відразу зникли в пащеці. Пес притиснув його до підлоги, його морда була на відстані декількох сантиметрів від обличчя, слина шматками падала на перекошене від страху та болю обличчя, раптом почувся свист і пес в останнє гавкнувши відійшов від нього.

Неспішною ходою насвистуючи «beautifulpeople « МерелінаМенсона в підвал увійшла Ольга.

-Бачу ви потоваришували, Ангеле як тобі новий друг?,-почувши своє ім’я пес знову загавкав. Дівчина підійшла і ногою відкинула молоток в бік. Хоча цього можна було б і не робити, ціла рука Ігоря перестала такою бути, нижче ліктя було криваве місиво, вона присіла поруч і зморщила носик,- ой, хтось обісрався, невже злякався собачку? От так от Ангеле, ти впускаєш людину в свій дім, намагаєшся бути вічливоюгосподинею а гість тобі паскудить,- вона підвелась і з розмаху масивним «doctormartens « нанесла удар по і так болючих ребрах, хлопець зіщулився в позі ембріона і знову заплакав.

Дівчина підкурила цигарку і сіла на стілець поряд, відкрила щоденник і чухаючи Ангела за вухом почала читати:

7 квітня, п’ятниця

Вчора повертався з покупками додому. Настрій просто фантастичний, завтра з моря повертаються мама з малою. Тому з нагоди придбав їй новеньких книжок, класно що вона так як і я залежна від паперових галюцинацій. Але...але по дорозі додому мене перестрів Ігор з його компанією, спершу були тільки словесні образи але коли вони побачили що в парку немає інших перехожих вони оточили і знову побили мене, проте це ніщо порівняно з тим що вони забрали книжки Олі, порвали їх і викинули в смітник а я надто слабкий щоб дати відсіч.

-Жирний підарас! Книжки сука читати любиш? Тобі не місце блять в нашій групі!

Вони ще якийсь час кричали образи, потім зрештою втомившись покинули мене. Ненавиджу це життя, ненавиджу!

-Як тобі повернення в минуле? Тоді ти був крутий та сильний, а зараз лежиш обісраний і плачеш. Але якби там не було тобі доведеться прибрати за собою,- вона дістала з кишені гумові рукавички і стягнула з хлопця штани, він спробував захиститися від неї але вона сильно вдарила в щелепу, перевернула на спину і сіла на нього. Однією рукою тримала за горло іншою зачерпнула лайна поміж ніг хлопця і щедропочала напихати рота, гаряче лайно забило подих і дівчина затулила рота щоб він не виблював.

-Як тобі на смак містер спортсмен? Ти зжереш все, все а якщо ти надумаєш виплюнути чи виригаєш то я попрошу Ангела щоб він додав тобі апетиту, - при згадці свого імені пес знову гучно загавкав

Відчуваючи що задихається, проти власної волі Ігор почав ковтати, сльози безсилля і приниження котились по перемазаному лайном обличчю. Зрештою їй це набридло, вона підвелась, скинула рукавички в смітник. Взяла зі стіни скручений шланг і включила воду, струмінь крижаної води накрив хлопця.

-Можеш поки відпочити гавноїде, скоро почнуться справжні розваги, - Ольга на прощання ще раз вдарила його по ребрах та спині і в супроводі собаки покинула в калюжі лайна та блювотиння.

Здалося минула ціла вічність, він продовжував лежати в тій же позі як раптом дужі руки підняли його і понесли. Хлопця поклали на стіл і акуратно без поспіху вимили, перев’язали рани перед тим повністю ампутувавши праву руку по лікоть. Крізь мариво знеболювального він бачив чоловіка в хірургічному халаті та масці. Чоловік був велетень, чорношкірий, над маскою яскравим блакитним світлом на нього дивилось єдине око. Всі дії чоловік робив автоматично з виглядом людини котрій не вперше таким займатися. Коли з лікуванням було покінчено, Ігоря знову прив’язали до столу і підключили до штучного харчування. Останньою думкою перед тим як відійти в забуття було те, що треба було дати псові загризти себе, яка не яка а втеча з цього підвалу тортур.

Так почалося справжнє пекло. З того дня Ольга під час своїх візитів була особливо жорстокою і винахідливою. Вона відрізала йому соски і примусила з’їсти, заганяла під пальці ніг голки, за допомогою батога перетворила спину хлопця на криваве місиво перед тим зклеївши йому губи клеєм, одного разу протягом декількох годин методично один за одним виривала зуби,на десятому їй стало нудно і вона пішла. Всі екзекуції починалися з зачитування уривків щоденника Марка, і Ігор згадав все. Спогади прорвалися немов швидка ріка. Побої, насмішки, постійне цькування зі сторони класу, все все що він робив сам чи з друзями було на сторінках того щоденника. Ігор покинув всі спроби вмовити дівчину зупинити страждання і просто вбити його, він тепер просто надіявся що якось вона перестарається і випадково прикінчить його проте вона знала коли потрібно зупинитися, після особливо жорстоких тортур приходив мовчазний негр робив уколи знеболювального і повертав хлопця до життя, після чого в нього було декілька днів спокою під крапельницями. Здавалося не було такої частини тіла котра б не постраждала.

Був день “спокою” як назвав про себе такі дні Ігор. Навіть не день а доволі довгий проміжок часу коли єдиним хто приходив був чорношкірий велетень. Це було до того як вона відрізала йому ногу.

Вона зайшла у підвал і гучно закрила за собою двері повернувши хлопця з такого приємного забуття в цей кошмар на яву. Щоденника як завжди при ній не було, та і одягнена дівчина була не так як завжди. Короткий шовковий халат в колір її блакитного волосся, легка косметика та пляшка шампанського в руках насторожило його. Мовчки вона підняла стіл в вертикальне положення і сіла на стілець навпроти свого в’язня.

Якийсь час вона пила прямо з пляшки і просто дивилася на нього, потім різким рухом скинула з себе халат під яким як виявилося були тільки трусики. Однією рукою почала пестити груди, соски враз затверділи і набухли, іншу опустила вниз і взялася мастурбувати прикривши очі і тихенько стогнучи. Дівчина вигиналась на кріслі коли її пальці терли клітор і проникали всередину, очі прикриті а стогін з кожною секундою ставав гучнішим,Ольга явно отримувала задоволення. Ігор спостерігав зі змішеним почуттям огиди, здивування і… збудження, адже саме його хіть і привела до того що він опинився тут. Мимоволі він відчув як його член став став підійматися, і хоч за останній час він пережив багато чого вигляд прекрасної жінки котра на відстані витягнутої руки пестить себе привів його в стан “бойової “ готовності. Оля відкрила очі і з задоволенням оцінила, вона почала активніше бавитися з собою,- тобі подобається,- прошепотіла вона ,він мовчав але ерекція і погляд котрий хлопець не міг відвести говорили самі за себе. З грацією кішки вона підвелася і скинула з себе трусики не припиняючи пестити себе вона підійшла і вимастила його обличчя своїми жіночими соками, затим зіжмакала їх і зробила кляп. Взяла його ерогований член в руку і повільно почала його дрочити. Від її дотику Ігор здригнувся, вона нахилилася і облизала пошматовані губи, її руки працювали синхронно доставляючи задоволення обом.

-Хочеш мене? Бачу по очах що хочеш, -вона приснулася до його тіла і пришвидчила темп, не очікувано він заплющив очі незважаючи на все йому було добре,він відчував що ось ось кінчить як раптом щось холодне вперлось йому в мошонку, він розплющив очі і побачив все ті ж холодні вогники ненависті в її очах, збудження як і не було. В правій руці вона тримала шокер, не відводячи погляду Ольга натиснула на кнопку. Раптовий спалах болю пронизав все його тіло, він вигинався і корчився але ремені міцно тримали його. Вона пустила ще один заряд цього разу вже в тіло хлопця але побачивши що той втратив свідомість розчаровано забрала свій халат і вийшла.

Наступні кілька днів не відрізнялись один від одного. Вона приходила читала щоденник і мучила його, потім з’являвся негр і займався ним. Ігор спробував завести з ним розмову але той автоматично немов робот робив свої процедури і ішов. Якщо Ольга не сильно старалась після процедур він не прив’язував хлопця.

Ольга лежала на ліжку і читала книгу, в двері спальні акуратно постукали і на порозі виник мовчазний слуга. Діставши з кишені штанів смартфон він напечатав повідомлення і з динаміків пролунав голос.

-Перепрошую пані за пізній візит, але вам треба на це подивитися.

Дівчина відклала книгу і пішла за ним. Цей величезний і чорний як ніч в пеклі чоловік протягом багатьох років віддано служив її сім’ї. Бізнес її батька не завжди був легальним і чесним. Чоловіка звали Стівен і в своєму минулому житті він був польовим хірургом. Ветеран війни в Іраці він творив дива на полі бою, сотні солдат було врятовано ним. Одного разу його загін потрапив в засідку талібів, його і декількох піхотинців взяли в полон. Одних стратили для залякування клятої Америки, інших піддали тортурам намагаючись вивідати інформацію. Після того як Стівену вирізали язик він з двома товаришами здійснили втечу і повернулись на свою базу. Так почалося його цивільне життя, держава дала йому медаль, ветеранську пенсію і залежність від болегамівних препаратів. З батьком Ольги він познайомився випадково, Роман Іванович зустрічався з партнерами в Штатах, після ланчу на нього на підземному паркінгу напав злочинець Стівен котрий в той момент теж там був присутній втрутився і врятував життя білому бізнесмену. Той в знак вдячності допоміг подолати залежність від ліків і запропонував роботу особистого охоронця. Тепер Стівен допомагав Ользі, на те чим вона займалася в підвалі з тим придурком йому було начхати.

Вони спустилися в гараж і Ольга побачила непритомного з закривавленим обличчям Ігоря.

-Що тут сталося, це ти його так?

Стівен набрав повідомлення і металевий голос повідомив.

-Я сидів і спостерігав за ним, все як завжди а потім ось погляньте,- він увімкнув відео і передав смартфон дівчині. На відео Ігор відійшов від сну, встає і якийсь час сидить опустивши голову. Потім акуратно встає зі столу і оглядає підвал. Іде до воріт гаражу, готується і з розбігу на всій швидкості б’ється головою в металеві двері, потім ще раз і ще раз і ще. Після третього удару ноги вже заплітаються, обличчя залите кров’ю але він повертається на вихідну позицію. Потім в кадрі з’являється Стівен, ловить його і робить укол заспокійливого.

-Отже придурок таким способом вирішив втекти від мене? Ну що ж, треба дати йому добрий урок. Підготуй все для операції, я скоро повернуся.

Єдине чого прагнув хлопець після того як прйшов через всі ці знущання це смерті, або хоча б втратити глузд, відійти в спокійне божевілля залишивши цій курві людську оболонку. Саме це і наштовхнуло його на думку розбити собі голову, але знесиленому хлопцеві не вистачало сил довести справу до кінця.

Різкий запах нашатирного спирту привів хлопця до тями. Ольга стояла над ним, поруч немов тінь височів чорний чоловік, обоє були в медичних халатах і масках.

-З пробудженням ,- її голос глухо звучав під маскою,-бачила що ти хотів зробити зі своєю дурною головою, мене вражає твоя наполегливість я і подумати не могла що ти на таке підеш.

-Вбий мене, просто вбий!,- прохрипів Ігор,вигляд двох людей готових до операції не обіцяв нічого хорошого.

-О, не хвилюйся я тебе обов’язково вб’ю. Тільки не сьогодні, деякий час ти ще потрібен мені будеш живий. Зараз ми з тобою трішки пограємось в лікарню, хоча те що я зараз зроблю не входило в мої плани але мені страх як цікаво.

З цими словами вона увімкнула музику на ноуті, приміщення наповнилось звуками важкого року. Грав “Rammstein “ пісня “Mein teil”,- о і музика підходяща,- дівчина взяла зі столу хірургічну пилу і включила її. Звук пили впереміш з голосом Тіля Ліндеманна був гучний але крик Ігоря в той момент коли лезо пили з огидним чавканням врізалось в ногу вище коліна був гучнішим. Кров бризнула в усі боки, залила лице Ольги і перетворила його в маску злого демона. Її помічник стояв поряд і спостерігав за моніторами. З кожним рухом пилка входила глибше, хлопець продовжував кричати, композиція змінилась і тепер пронизливий вокал Дені Філса з гурту “Cradle of Filth” приєднався до криків болю, разом вони звучали по справжньому пекельно, можливо британським металістам під час живих виступів теж почати відрізати людям кінцівки? Фанати точно були б задоволені. На якусь мить лезо пилки вперлося в кістку але трохи натиснувши дівчина розпиляла і її відділивши ногу. Ігор перестав кричати а тільки важко дихав і стогонав.

-Ось бачиш як акуратно і майже рівно, - Оля явно була задоволена своєю роботою,-тепер передаю тебе в руки справжнього лікаря,а я поки піду відпочину, чорт! Було весело!,- з цими словами вона закинула ампутовану кінцівку собі на плече і насвистуючи пішла.

Наступні дні після «операції» Ольга залишила Ігоря в спокої, до нього приходив тільки Стівен робив уколи, оглядав куксу, годував, мив та виносив судно. Під час цих процедур чоловік завжди вмикав радіо і з новин хлопець зрозумів що з моменту його ув’язнення минув місяць. Місяць! Йому здавалося що він тут безкінечно довго, що ця карусель жорстокості і безумства крутиться не одне століття. За весь час дівчина ні разу не з’явилася, але він був впевнений що вона слідкувала за ним через камери відеоспостереження. Спершу його лякала така довга відсутність Ольги, не так відсутність як те що вона може вигадати за цей час, але він відігнав ці думки. Яка врешті решт різниця, після того через що він пройшов фінал буде одним- він тут помре.

Ігор лежав після уколу знеболювального і пустим поглядом дивився в стелю, думками він був далеко – на волі. Попри весь перенесений біль розум вперто відмовлявся покинути його, він би віддав все на світі аби хоч так втекти з цього ненависного підвалу і цієї хворої маніячки з її помстою.

Двері були відчинені, після втрати ноги їх не було від кого зачиняти. За час свого перебування тут він зрозумів що в будинку живе тільки вона і її чорний слуга. Почулися кроки, певне Стівен приніс обід, проте чоловік котрий увійшов в підвал був незнайомим. Високий, вище навіть її слуги, здоровенний не людина а гора м’язів, з чисто виголеною головою і бородою до середини грудей, майже повністю покритий татуюваннями. Він увійшов і дивився на хлопця, Ігор в свою чергу на відводив погляду він не міг повірити що чоловік не є плодом його уяви.

-Ви...ви..ви реальні? Скажіть мені, що ви реальні?,- від хвилювання голос хлопця тремтів і він ще раз повторив своє питання?

-Наскільки я знаю так, я цілком реальний, що з вами трапилось?,- вимова чоловіка була правильною але відчувався легкий акцент.

-Будь ласка, зателефонуйте в поліцію чи швидку чи куди небудь, скоріше доки вони не прийшли, не дозволяєте їй знову робити мені боляче!

-Їй? Ви маєте на увазі Олю?,-здоровань підійшов ближче,- що з вами трапилось, таке відчуття ніби ви потрапили в дорожню аварію.

-Так потрапив але не в аварію а до рук цієї хворої,-він скинув з себе простирадло,- ось дивіться це все її робота!

-Цього не може бути, я знайомий з нею декілька років ця дівчина і мухи не скривдить.

- Ця хвора сука відрізала мою йобану ногу, вона змусила мене жертв лайно і била струмом мій член, не знаю як на рахунок мух але вона справжній монстр. Я вас прошу визвітькопівїї і того блядського нігера треба заарештувати,- голос хлопця опустився до шепоту,- будь ласка.

-Це якесь непорозуміння, мені здається у вас шок. Впевнений Ольга сама зможе все пояснити, а ось до речі і вона.

З цими словами з’явилася Ольга, вона широко посміхалася. Дівчина увійшла і подарувала незнайомцеві палкий поцілунок. Чоловік однією рукою обійняв їй і мовив,- сонечко цей нещасний розповів мені страшні речі. Ніби те, що він виглядає як жертва п’яного хірурга це твоя провина, я просто не можу в це повірити.

Щось в його голосі не сподобалося Ігореві, і тут він зрозумів що саме. Його награний несправжній тон.

-О так, це все моїх рук справа. Але про це потім, спершу допоможи мені підготувати все.

Ігор огледівся і був здивований і наляканий. Довкола ліжка стояли професійні юпітери, камери. Чоловік тим часом налаштовував зображення, - я уважно слухаю.

-Якщо коротко, то оцей шматок лайна, оцей от виблядок став причиною того,шо мій Марк покінчив життя самогубством, його зовнішній вигляд це частина моєї помсти.

-Що ти задумала на цей раз? Ти божевільна сука, щоб ти горіла в пеклі!

-Якщо і так то я готова, але спершу я зроблю пекло тобі, - вона дзвінко розсміялася,- але, що ж я за господиня. Забула вас познайомити. Отже це мій товариш з далекої Чехії Едвард, ми з ним познайомилися на одній секс оргії декілька років тому. Він актор порно, але не звичайного тобто не тільки звичайного. Також він актор снафф-порно, ну це ті фільми де один з акторів не завжди може дожити до кінця. Таких як він називають “бур” і зараз ти дізнаєшся чому.

З цими словами чоловік почав роздягатися. Його член навіть в стані спокою був розміром з руку немовляти. Оля підійшла до нього і почала пестити, вона неспішно водила рукою верх вниз,- отже зараз ми знімемо один цікавий фільм, такі потвори як ти додають вартості фільму і я зможу непогано на тобі заробити, ти не уявляєш наскільки дорогі такі фільми.

Під її рукою член Едварда збільшився в розмірах. Оля опустилася на коліна і почала робити йому мінет. Той заледве помістився її до роту, вона облизувала головку,проводила язиком по всій довжині стовбуру іншою рукою пестила яєчка.

Едвард схопив її за волосся і почав жорстко трахати в горло, потім різко дістав покритий слиною орган і підійшов до ліжка на котрому лежав хлопець, сильним ударом в щелепу він подавив всі спроби супротиву, схопив за ногу і потягнув до себе,розвернув нещасного на живіт і скинув з того труси. Однією рукою міцно стиснув шию і Ігор відчув як головка члена вперлася йому в сідниці. Здоровань натиснув і увійшов, хлопець хотів закричати але йому було важко дихати не те щоб кричати. Він відчув як його анус розірвався і кровоточить під натиском гвалтівника, різкими рухами член входив все глибше, десь далеко ніби за тисячі кілометрів він чув як від захвату кричить Ольга, вона виконувала роль оператора в цій содомії. Хлопець плакав від болю, від власного безсилля, від того що не може зупинити це приниження. Відчувши пульсацію він зрозумів що Едвард близький до того щоб кінчити, той вийшов з нього і розвернув до себе. Членом вимащеним кровью та лайном він почав бити Ігоря по обличчю, зважаючи на розміри це було справжнє побиття, згодом він густо кінчив заливши лице нещасного. Ольга зняла це крупним планом і простягнула рушника Едварду, той витер член і з відразою глянув згвалтованого ним хлопця.

-Гарна робота,-Оля підійшла до чоловіка,-ти іди поки в душ а я через пару хвилин приєднаюсь до тебе і ми добряче пововтузимось,- дівчина нахилилась над Ігорем,-це було захопливо, оригінал я залишу собі і довгими вечорами буду переглядати це.

Вона повернулась і вийшла, як завжди через деякий час з’явився Стівен.

Едвард пробув в гостях Ольги близько тижня, цей тиждень був справжнім пеклом. Здавалося що чех може годинами займатися гвалтуванням, їх з Ольгою фантазія не мала меж.Зрештою той поїхав, і Оля ніби забула про існування хлопця, проте тому вже було байдуже.

Одного дня він прокинувся і побачив, що замість «Вольво» дівчини місце займає чорний мікроавтобус. За деякий час прийшла дівчина, вона якась була похмуро урочиста.

-Сьогодні річниця смерті Марка,- відразу почала вона, в руках тримала все той же клятий щоденник.

«25.липня.понеділок

Як мене все заїбало! Ненавиджу все і всіх, життя перетворилося в пекло. Вдома мене не розуміють, в університеті ледь не вказують пальцями ніби я блять перший гомосексуаліст. Навіть вчителі і ті дивляться на мене як на шматок лайна. Потік знущань перетворився в лавину. Стас взяв академічну відпустку і поїхав до батьків, Ігор з дружками отримавши нову жертву зовсім сказилися,і тепер я зовсім один. Сьогодні я зроблю те про що думав довгий період часу, ніщо мене тут більше не тримає.

-Як я вже казала, сьогодні річниця смерті а значить твоє жалюгідне життя сьогодні закінчиться. Ти радий, ти ж так цього хотів? Ти знав, що саме я знайшла його у ванній? Саме я повідомила батьків і викликала швидку, я до останнього не вірила що він зробив це. Мене здивувало скільки полегшення було на його обличчі, ніби ті порізи на руках дали йому відчуття блаженства.

Ігор відповів їй байдужим поглядом, дівчина певне очікувала таку реакцію тому дістала телефон і відправила повідомлення. З’явився Стівен і пересадив хлопця на задні сидіння буса. Вдвох з дівчиною зайняли передні і місця і вирушили.

За неймовірно довгі місяці Ігор вперше побачив сонячне світло, навіть крізь тоноване скло воно було яскравим. Хлопець дивився на людей котрі нічого не підозрюючи жили своїм життям. Вони прокидалися, снідали, ішли на свої нестерпні роботи, виховували дітей і засипали щоб наступного ранку почати все заново.

Приблизно за годину вони заїхали на територію великого старого кладовища. На дальному краю вони зупинилися, Стівен відчинив двері і пересадив хлопця в крісло кататалку а сам повернувся за кермо. Дівчина взялася за ручки і повільно поїхала.

Вони опинилися біля великого сімейного склепу, зануреного у спокійну тишу, як відлюдне свідоцтво минулих часів. Його стіни, викладені різьбленим каменем, вкривав плющ та дикий виноград. На вході підпертому величними колонами стояв схиливши голову кам’яний янгол. Двері були завбачливовідчинені, певне Стівен був тут раніше.

В середині склеп виглядав не так помпезно як з вулиці. Його стіни були вкриті плямами сирості, при світлі факелів видно щілини, пил та павутиння, які перепліталися у вигляді моторошних тіней на стелі та стінах. Підлога, покрита розколотими тріщинами і скульптурними образами, нагадувала могильний камінь, що чекає своїх сплячих мешканців.

Цей склеп – це як моторошна книга, що зберігає в собі не лише тіла, але й душі, покликана нагадати про неповторність кожної історії через покоління.

Вони зупинилися біля стіни і Ольга за допомогою важеля дістала з ніші труну і відкрила її. Там був Марк, вочевидь його добре забальзамували перед походом тому що він мав вигляд людини котра має міцний здоровий сон. Дівчина нахилилась і поцілувала брата в холодну щоку.

-Привіт Марк, я зробила те що обіцяла він тут і скоро він стане твоїм.

-Давай кінчай з цим, досить дурних теревенів. Але знай я чекатиму тебе в пеклі разом з твоїм підарастичним братиком!

-Я кінчу, будь певен!,- вона різко перехилила крісло і в виштовхнула Ігоря в обійми покійника. Дістала з кишені костюма складну бритву і кинула хлопцеві,- ось тримай, нею Марк обірвав собі життя, хто зна можливо вона тобі знадобиться,- з цими словами вона поставила кришку труни на місце.

Ігор почав кричати і битися в кришку котра міцно накрила його. Усвідомлення того, що ця сука вирішила поховати його живцем налякало його. Він очікував швидкої хай і болісної але швидкої смерті. Він лежав і слухав як швидко б’ється його серце. Потім почув приглушений голос дівчини.

-Не так давно, я відпочивала в Новому Орлеані, там випадково мені пощастило познайомитися з місцевими членами і послідовниками культу вуду. Жрець котрий проводив ритуал стверджував що він потомок Марі Лаво і йому більше сотні років. Він влаштував цікаве шоу родзинкою котрого було оживлення покійника. Після виступу в мене з’явилась одна ідея і я поцікавилась чи зможе він навчити мене, спершу старий відмовився мовляв це не для всіх але гроші можуть творити дива. От і навчив мене деяким аспектам вірування, я прожила з ним майже рік і за цей час вивчила основи магії, місцевий безхатько котрого вбили для мене був моїм так сказати екзаменом.

Вона дістала пальці Ігоря, виклала їх на кришку труни впереміш з зіллям трав,щедро окропила кров’ю та підпалила, коли все перетворилось на попіл ритуальним ножемпорізала собі долоню і накресливши таємні знаки запалила жертовні свічки.Промовивши заклинання вона відійшла і сперлась об протилежну стіну. За мить накреслені нею символи засвітилися синім вогнем і зникли. А потім через щільну кам’яну кришку вона почула нелюдський крик.

Ігор лежав в темряві, бритва котру вона кинула йому холодом обпікала обличчя. Він не розумів її маячню на рахунку вуду. Зубами він відкрив бритву але користі з неї за відсутності пальців та руки було мало. Раптом від почув крізь власне дихання звуки, звуки ніби хтось після довгого сну розминає кінцівки. І йому здалося чи покійник посунувся? Він затамував дихання вслухаючись в темряву. Звуки стали гучнішими , до них приєднався крик Ігоря в той момент коли рука давно мертвого брата на котрій він лежав обережно і майже ніжно стиснулася довкола його зап’ястя.

-Привіт давній друже, от ми і зустрілись, - від цього тихого скрипучого наче сухе листя під ногами голосу Ігор закричав ще гучніше, - моя маленька сестричка великими зусиллями і дорогою ціною влаштувала цю зустріч, магія вуду бере дорогу ціну але це не наші проблеми.

Тепер покійник обійняв хлопця, давно мертві вуста притулились до вуха і почали нашіптувати жахливі картини пекельних мук, запах гниття котрого раніше не відчував заповнив нутрощі домовини. Коли Марк зробив перший укус Ігор все таки втратив глузд, він несамовито реготав коли гаряча кров бризнула з його горлянки.

-Бувай братику,- дівчина поставила на місце в стіну труну з котрої ледь чутно було огидні булькаючі звуки, погасила свічки і пішла до виходу.