Бомж (коротка проза на 100 слів)
"Дістало все! Усім від мене щось треба. А Віолеті ще й чисту любов подавай - охрініла!"
Він втягнув "доріжку". Свідомість, втрачаючи контроль, наполягла на другій. "Ух, добре!" Різко піднявся, відчинив вікно батькового маєтку і, помітивши безхатько біля смітника, заорав: "Ти, брудний козел, пішов звідси!!!"
Свідомість втратив одразу. Останнє, що зрозумів - несила кликати на допомогу.
...Знову все чудово. "Що за фігня?!" Озирнувся: дідусі, бабусі, - яких майже не пам'ятав, - дружбан, що помер від передозу... Усі радісні, лізуть обійматися, але плачуть... І тільки хтось відсторонений раптом каже: "Ну, що... ти знову не впорався. Ідеш на перевтілення, тепер бомжем!"...
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!