Крик

Не руки — лещата стискають йому голову, плечі та шию. Пропахлі потом і кров’ю убитих товаришів. Канонадою сміху їдкого, гучного розливаються кривди з їхніх кривих ротів.

Закрити б вуха й не чути. Заплющити очі й не бачити жадоби в їхніх очах. Безжальності в їхньому погляді.

Та від болю не стримати крику. Не стримати погляду. В небо. Без хмар.

Немов Небеса.

Лезо пронизує шкіру. Безжально рве сухожилля. З жил виривається кров.

Останній крик шарпає горло.

Різкий. Прямо у Небеса.

Крик.

Знову крик. Й темряви воля…

Крик.

Пронизливий крик немовляти. Після болю довгих годин. Розплющить очі й побачить світ уже більше не злим.