Потороча

Я завжди поспішала зашторити вікна, щойно западали сутінки й вечір затоплював міські вулиці темрявою. Чоловік сміявся, мовляв, хто нас побачить на дев’ятому поверсі понад дорогою та парком. А я відповідала, що мене дратують місяць і відблиски ліхтарів. Тепер він уже не сміється.
Перейти до книги "Потороча"
200
Публікація: 09.06.2024
Оповідання
аудіокнига