Осінь
Осіннє Сонце пробивалося крізь листя і відбивалося в фіалкових очах і на білому волоссі. Менса розглядала парк і листя довкола. Люди фотографувалися підкидаючи листя, гуляли парочки, бігали маленькі діти, а в повітрі висів запах листя і глінтвейну. Вона насолоджувалася світом довкола, незримою магією і теплом. Волосся сховане під фіолетовою шапкою, недоречною в ідилії каштанового, оранжевого та червоного, ледь-ледь розвівав вітерець. Дівчина трохи змерзла чекаючи друга Микиту, він мав уже прийти, але десь затрмувався і вона почала хвилюватися-він рідко спізнювався.
-Менсо!-хлочина у чорній куртці і знову забувши шапку махав здалеку рукою. В іншій руці він тримав упаврчок з стаканчиками з McDonald's-у.
Біловолоса підійшла до друга і він вручив їй один стаканчик на якому вигнутий кружечок показував-какао, улюблений напій.
-Привіт-привіталась вона і широко усміхнулася-Дякую.
-Ну що Менсо-Мандрівнице, підемо милуватися осінньою магією?
-Завжди!
І друзі вирішили на зустріч пригодам і магії.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!