Дружина Диявола

2023 рік, США. Коли в жінок з’явилися права, Селена робила все для того, щоб їх підтримували.

У 2008 році вона створила свій бренд одягу та капелюхів «Selena Star». Він набував великої популярності й у 2023 році став найпопулярнішим за всі бренди, які тільки є. Звичайно, це не сподобалося іншим брендам. Почалася конкуренція, але вона не тривала довго. Половина брендів здалися Селені, лише один бренд не хотів здаватися. Цей бренд називався «Gloria» й випускав сумки.

— Ця Селена вже всюди, в усіх новинах. Усі про неї говорять. Настав час побачити її в обличчя, — сказала Глорія.

Селена сиділа у своєму кабінеті. Хтось постукав у двері.

— Заходьте! — відповіла Селена.

— До вас прийшла Глорія Спрінгс, — сказала секретарка Селени.

— Нехай заходить.

Секретарка вийшла, і зайшла Глорія Спрінгс.

— Добрий день, міс Глоріє, це честь для мене, що ви тут. Чим я можу вам допомогти? — сказала Селена.

— Чого ти хочеш, Селено? — запитала Глорія.

— Я? — здивувалася Селена.

— Не придурюйся, ми обидві добре знаємо, про що я говорю, — сказала Глорія.

— Не розумію, про що ви.

— Ти хочеш бути найкращою, забрати всю популярність собі, але я змушена тебе засмутити: цього не буде ніколи! — сказала Глорія й пішла.

Селена покликала свою секретарку.

— Люди чекають від мене щось нове, тому я запускаю нову колекцію. Ти знаєш, що робити.

— Так, — відповіла секретарка.

Увечері Глорія Спрінгс сіла на свій диван, включила телевізор і одразу натрапила на канал, де показували новини. І в новинах був епізод про те, що Селена Стар випускає нову колекцію одягу та капелюхів.

— Що? Ні! Тільки не це! — скрикнула Глорія.

Вона добре придивилася до фото Селени й сказала:

— Я раніше вже десь її бачила. Тільки не знаю де.

Вона довго думала, де могла її бачити. І, нарешті, згадала. Глорія пішла до своєї кімнати, відкрила шухляду в комоді й почала шукати фотографії. Вона знайшла одну дуже стару фотографію, на якій була її покійна бабуся і багато інших жінок, які боролися за права жінок, і серед них стояла Селена. Глорія занурилася в роздуми.

Новий день.

Селена приїхала до своєї компанії, прийшла до свого кабінету, сіла за робочий стіл і почала створювати нову колекцію одягу та капелюхів. Раптом до неї хтось подзвонив із невідомого номера. Вона взяла телефон.

— Алло? — здивовано сказала Селена.

— Привіт, — звабливо сказав жіночий голос.

Селена вибила номер і викинула телефон із рук.

— Ні... Тільки не вона, — перелякано сказала Селена.

І тут хтось постукав у двері.

— Заходьте! — голосно запросила Селена.

Відчинилися двері, і зайшла Ліліт.

— Ну привіт, Селено, — звабливо сказала Ліліт.

— Що ти тут забула? — скрикнула Селена.

Ліліт підійшла ближче до Селени й сказала:

— Я бачу, що ти тут стала відомою.

— Ти прийшла поглузувати з мене? У мене немає на це часу.

— Ні, ні, що ти. Я прийшла тебе вбити.

Селена засміялась.

— Ти? Мене? Вбити? Не сміши. Ти без дозволу Диявола нікуди не підеш і нічого не зробиш.

— Але я тут, — сказала Ліліт.

— Виходить, він теж тебе на когось проміняв.

— Ні. Ти довго була для нього запасною, він тебе використовував. Але ти досягла великих висот, і його це дратує. Він хоче, щоб тебе більше не було в цьому світі, — пояснила Ліліт.

— А мене не цікавить, що він хоче. Якщо він такий сильний і всемогутній, то нехай сам приходить, а не посилає своїх собак. А тепер згинь, Ліліт, щоб я тебе більше не бачила, — сказала Селена.

Ліліт повернулася й попрямувала до дверей.

— І не забудь йому про це розповісти, — вслід їй сказала Селена.

Ліліт пішла.

Настала ніч. Селена заварила собі чаю, сіла в крісло перед вікном і задумалась. Вона сиділа в повній тиші й тут почула цокіт копит. Вона здогадалася, хто це їде, — це Диявол. Він встав позаду неї. Вона сильно злякалася, бо не знала, що буде далі.

— Селено, нарешті, я тебе знову побачив, — сказав Диявол.

— Так... Ти прийшов мене вбити, тому що твоя служниця не змогла? — запитала Селена.

— Ні, я передумав тебе вбивати. Я просто не дам тобі спокійно жити, тому що ти належиш мені, — відповів Диявол.

— Ні, я нікому не належу!

— У тебе є страх, і я це бачу, — сказав і зник.

Настав ранок. Селена не змогла нормально заснути, бо їй снилися жахіття. Вона встала, одягнулася й поїхала до своєї компанії.

Тим часом Глорія Спрінгс теж не сиділа склавши руки. Вона пішла до церкви й зустріла там монаха.

— Добрий день! Міс Глоріє, чим я можу вам допомогти? — сказав монах.

— Добрий день! Брате Фаусте, мені потрібні книги про відьом, демонів і усяку нечисть.

Фауст кивнув і провів Глорію до старої бібліотеки під церквою. Там зберігалися дуже старі книги.

— Тут є книги про відьом?

— А навіщо вам?

Глорія витягнула із сумки фотографію, на якій були її бабуся й Селена.

— Ось... Бачите цю людину? — показала на Селену. — Нікого вона вам не нагадує?

— Ні.

— Це Селена Стар.

— Але як? Якщо вона на цій фотографії, то вона б мала вже давно померти!

— Я те саме собі кажу. Я думаю, що вона відьма, бо має вічну молодість.

— Ні, вона не може бути відьмою, тому що всіх відьом було вбито, тим паче відьми не можуть мати вічну молодість, — заперечив Фауст.

— А може, вона уклала угоду з Дияволом?

— Не думаю... Чекайте, я десь уже бачив це обличчя. Зараз я знайду.

Він довго шукав і знайшов.

— Ось... Це книга про давньогрецьких богів, — сказав Фауст.

— І як вона нам допоможе? — запитала Глорія.

Фауст розгорнув книгу на потрібній сторінці.

— Селена — богиня Місяця й місячного сяйва. Бачите її обличчя? Порівняйте цей малюнок із фото, — сказав Фауст.

Глорія була шокована, тому що схожість була неймовірна. Фауст дістав ще одну стару книгу.

— А це що за книга? — запитала Глорія.

— Це демонологія від отця Крістофа, — пояснив Фауст.

— Ви думаєте, що вона демон?

Фауст розгорнув цю стару книгу, почав гортати й зупинився.

— Ось, — сказав він.

— Це вона? Вона — демон? — з великою цікавістю запитала Глорія.

— Вона не демон, а дияволиця, дружина Диявола, королева Пекла. Її ангельське ім’я Селена Місячне Сяйво. Він описав її ось так: «Та, хто тримає у своїх руках пекельне полум’я», — зі страхом сказав Фауст.

Глорія подумала й запитала:

— Якщо вона демон, то її буде легко вигнати назад до Пекла? Тим паче ми вже знаємо її ім’я.

— Я не впевнений. Вона не демон, а дияволиця, тому її буде складно прогнати, і я не знаю, чи можна її взагалі прогнати, — відповів Фауст.

— І що робити?

— Краще нічого не робити. Якщо вона не чинить зла, краще її не чіпати, бо хто зна, що може статися і що вона може зробити.

— Зрозуміло. Дякую вам, брате Фаусте.

І Глорія Спрінгс пішла.

Настала ніч. Селена лягла спати у своє ліжко. О третій годині ночі вона прокинулась, але не могла поворухнутись.

З’явилася Ліліт.

— Ну привіт, Селено, знову! Ах, я забула! Ти не можеш розмовляти, тебе ж паралізувало. Я тебе розумію, але, як то кажуть, таке життя... Я тобі декого привела. Заходьте!

І в кімнату зайшло п’ятеро маленьких демонів. Вони почали скакати по ліжку, де лежала Селена, страшити її, усе розкидати й ламати. Це продовжувалося аж до світанку. Коли сонячні промені освітили кімнату, малі чортенята зникли.

Настала друга ніч. Селена лягла у своє ліжко, але не засинала, бо знала, що Ліліт знову прийде. Так і сталося. Ліліт прийшла.

— Селено, а ти чому не спиш? — запитала Ліліт.

— Не хочу, — відповіла Селена.

— Ну, як тобі мої демони?

— Навіщо ти сюди приходиш? Тобі Диявол наказав? — замість відповіді запитала Селена.

— А хто ж іще, як не він... Він хоче, щоб ти страждала.

— Ти змушена робити те, що він скаже?

Ліліт, задумавшись, трохи постояла й потім зникла. Вона з’явилася в Пеклі, у Пандемоніумі. Диявол підійшов до неї і запитав:

— Ти зробила те, що я наказав?

— Ні, Темний Володарю, — відповіла Ліліт.

— Що? Ти посміла мене ослухатись? Ти забула, хто я і де твоє місце!

— Ні! Я не дозволю так ставитися до себе. Я пішла від Адама, тому що він хотів керувати мною. Він казав, що жінка має підкорятися чоловікові, а я цього не хотіла. Але я знову наступила на ці самі граблі. Шукай собі нову служницю. Бувай, Люцифере, Вранішнє Зоре! — сказала і зникла.

— Іди. Скоро все скінчиться для всіх, — сказав і засміявся.

Настав день. Селена сиділа у своєму кабінеті й створювала останні ескізи для своєї колекції. До її кабінету зайшла Глорія Спрінгс.

— Міс Глоріє? — здивовано запитала Селена.

— Я все про тебе знаю, Селено, — сказала Глорія.

— Оу! І що ж ви знаєте?

— Ти дияволиця, ти маєш бути в Пеклі, а не тут, — відповіла Глорія.

— Знаєте, міс Глоріє, а ми могли б співпрацювати.

— Я — з тобою? — здивувалася Глорія.

— А чом би й ні?

— Ніколи в житті! Я всім розкажу, хто ти така! — заявила Глорія.

— Вам ніхто не повірить. Вам уже 79 років. Подумають, що ви божевільна, і тоді ви втратите свою компанію. Ви цього не хочете, тому краще співпрацюйте зі мною. А якщо ні, то я знищу вас і вашу компанію, — сказала Селена.

— Дияволу притаманно маніпулювати людьми. Ти така сама, — Глорія подивилася на Селену розчарованими очима.

— Не судіть книгу за обкладинкою. Якщо я дияволиця, це не означає, що я маю робити зло. Ви не знаєте мене й не знаєте, що я пережила, — сумним голосом сказала Селена.

— Ти хитра, Селено, і це добре. Гаразд, побачимо, що із цього вийде, — сказала й пішла.

У всіх новинах тепер говорять про те, що бренд «Gloria» став партнером бренда «Selena Star» і в них скоро вийде нова колекція.

Новий день. Ліліт прокинулась у своїй квартирі, яку сама купила. Ця квартира була дорогою і красивою. Подивилась у вікно. Щось у цьому світі було не так. Учора стояла сонячна погода, а зараз дув сильний вітер. Усе змінилося не просто так.

— Ні... Тільки не це, — з острахом сказала Ліліт.

Селена вирішила зробити собі вихідний, щоби побути вдома й відпочити. Але з’явилася Ліліт.

— Знову ти, — зітхнула Селена.

— Починається, — перелякано сказала Ліліт.

— Що починається? — здивувалася Селена.

— Пророцтво! — крикнула Ліліт.

Селену одразу взяв ступор. Вона не могла нічого сказати, але через кілька хвилин опанувала себе й запитала:

— Де ця дівчинка живе?

— У місті Салем, — відповіла Ліліт.

Ліліт і Селена приїхали в місто Салем, прийшли до одного будинку й постукали у двері. Їм відчинила жіночка літнього віку.

— Добрий день! Хто ви?

— Добрий день! Я Селена Стар, а це моя подруга. Можна зайти?

— Так, заходьте, — сказала жіночка.

Вона провела їх до вітальні. Селена й Ліліт сіли на диван.

— І що ж така відома жінка забула тут? — запитала господиня.

— Не придурюйся, ти добре знаєш, хто ми, — сказала Ліліт.

— Так, я знаю, хто ви. Селена — королева Пекла, богиня, дияволиця. Ліліт — демон, перша жінка, перша відьма. Ви прийшли, тому що скоро здійсниться пророцтво.

— Так. Де твоя онука? — поцікавилася Селена.

— У школі, але я вам її не віддам!

— Віддаси! А якщо ні, то ми самі її заберемо і вб’ємо, — заявила Ліліт.

— Ні, ми не будемо її вбивати, — заперечила Селена.

— Що? Ти хочеш, аби вона знищила цей світ? — запитала Ліліт.

— Ні, я не хочу, щоб вона знищила цей світ. Ми просто не будемо її вбивати, ми її приспимо, — пояснила Селена.

— Як ти збираєшся приспати дочку Люцифера? — здивувалася Ліліт.

— Своєю янгольською кров’ю. Ви почули мене, Маріє, так буде краще для всіх, — сказала Селена.

— Це моя онука, як я можу таке зробити? — крізь сльози запитала Марія.

— Я розкажу вам, що станеться, якщо ви цього не зробите. Коли їй виповниться шістнадцять років, відчиняться ворота Пекла і вийде військо Люцифера. Воно знищить усе, що тут є. Воно зробить землю другим пеклом, а ваша люба онука Сецилія сяде на престол із черепів і стане королевою, а вас уже не буде в живих і, може, нас теж, — сказала Селена.

— Їй післязавтра виповниться шістнадцять років... Гаразд, якщо вона буде спати, нехай спить у себе вдома, — погодилася Марія.

— Добре. Тоді тримайте ось цю маленьку баночку з моєю кров’ю. Виллєте її в чай. Коли будете лити, скажете магічні слова. Ви ж відьма, тому вам не буде складно. Слова такі: «Кров цю лию в чай, дитино, швидше засинай», — сказала Селена.

Селена та Ліліт вийшли з дому Марії.

— Ти не вбила всіх відьом, не виконала те, що наказав тобі Диявол. Може, він тому до тебе тоді не прийшов? — сказала і зникла.

Селена поїхала додому.

Новий день. На показ колекції «Selena Star & Gloria» прийшло багато відомих людей.

— Нічого собі, скільки людей! — здивовано сказала Глорія.

— Наступного разу буде ще більше, — усміхнулася Селена.

— Дай бог, щоб так і було, — відповіла Глорія.

Почався показ колекції. Усі були в шоці від побаченого вбрання. Капелюхи та сумки були неперевершені.

Пройшов місяць. На «Met Gala» всі відомі люди були в одязі від Селени та Глорії. На наступний день після «Met Gala» Глорію Спрінгс знайшли мертвою в неї вдома. Вона померла від отруєння. Заступник Глорії Нік сказав поліцейським, що її отруїла Селена. На другий день у будинок Селени увірвалася поліція й заарештувала її.

Селена сиділа в поліцейській кімнатці. До неї зайшов адвокат.

— Добрий день! Мене звати Адам Коллі, я буду вашим адвокатом, якщо ви не проти.

— Звичайно... Я не проти. Це просто смішно. Я не вбивала Глорію Спрінгс, навіщо це мені? — сказала Селена.

— Я вам вірю. Ми доведемо, що ви не винні, — пообіцяв Адам.

Селена відчула щось дивне в собі. Такого давно не було.

Минув тиждень. Почалося засідання суду.

— Ваша честь, це засідання зовсім не доречне, тому що Селена Стар не вбивала Глорію Спрінгс, — сказав Адам.

— Я протестую, ваша честь. Я поясню, чому Селена Стар убила Глорію Споінгс. Після того як вони об’єдналися, бренди стали одним цілим. Селена не хотіла ділити владу з кимось, тому вона вбила міс Глорію Спрінгс і таким чином залишила бренд «Gloria» у своїх руках, — сказав адвокат Ніка.

— Селено, що ви на це скажете? — запитав суддя.

— Це брехня. Я хотіла навпаки підняти бренд «Gloria», адже він був не настільки відомим, — впевнено сказала Селена.

— Брехня! Відьма, спалити її! — крикнув суддя.

— Перепрошую? — здивовано перепитала Селена.

Тоді Селена побачила, що всі люди, які були в залі суду, завмерли. Селена здивувалася. Із тіні вийшла Ліліт.

— Це ти, — видихнула Селена.

— Так, це я... Подобається, коли до тебе так говорять? — запитала Ліліт.

— Я знаю, що робила страшні речі, які ти мені ніколи не пробачиш, але минулого не повернути, — сказала Селена.

— Твоя правда, не повернути. Але я хотіла, щоб ти дізналася, як це, — сказала і зникла.

Коли Ліліт зникла, всі люди ожили. Для них це було, ніби вони кліпнули очима.

— Ваша честь, можна я скажу? — попросив Адам.

— Звичайно, говоріть, — дозволив суддя.

— Я знаю, хто вбив міс Глорію Спрінгс. Це був Нік Спенсер, і я поясню чому. Усі ми знаємо, що Нік Спенсер — заступник покійної Глорії Спрінгс. Йому не сподобалося, що міс Глорія стала партнеркою міс Селени. І він зробив велику дурницю. Він убив Глорію Спрінгс отрутою. Він думав, що отрута — це жіноча зброя. Цим він хотів підставити Селену Стар. Він знав, що якщо всі дізнаються, що це зробила міс Селена, її посадять за ґрати, а він стане власником бренда, бо він єдиний, хто має на це право. Але, як ви бачите, є люди, розумніші за нього.

Усі одразу глянули на Ніка Спенсера. Його обличчя швидко почервоніло. Він встав, глянув на Селену Стар і побіг до дверей. Суддя одразу крикнув охороні, яка стояла біля дверей:

— Ловіть його!

Ніка Спенсера зловили, і суддя сказав:

— Нік Спенсер, вас засуджено до десяти років ув’язнення!

Після засідання Селена вийшла надвір подихати свіжим повітрям. За нею побіг Адам.

— Міс Селено, зачекайте! — гукнув він.

Селена обернулася, коли Адам уже добіг до неї.

— Ой! Я забула подякувати вам за те, що допомогли мені, — сказала Селена.

— Що ви, це ж моя робота, — усміхнувся він. — Я би хотів запросити вас у ресторан, щоб відсвяткувати. Що ви на це скажете?

— Я не проти.

І вони пішли в ресторан. Після цього вони бачилися кожен день, адже закохалися, і їхньому коханню не було меж.

Минув рік. Селена та Адам одружилися. Він знав, що вона не може мати дітей, тому вони всиновили дитину. Це була дівчинка, яку вони назвали Хлоєю.

Минали роки. Селена навмисно старіла, щоб він не дізнався її секрет.

2082 рік. Адам Коллі пішов у кращий світ. Селена стояла й дивилася на його надгробок. До неї підійшла дочка.

— Що ти будеш робити далі, мамо? — запитала Хлоя.

Селена пошепки відповіла:

— Спалю цей світ до тла.