Хвилина мовчання
Безкінечні бої. Нескінченні хвилини. Незлічені втрати
Назавжди у думках... Не проходила кров. Не проходили кулі.
Лиш мінялись тіла у червоних ровах... Їм шукати
Б миру, їм би щастя шукати. Розгинати сутулі,
Зміцнілі спини, а не в полі смерть уникати.
Їм би серцем кохати... Всі світанки напам'ять
З страхом в'їлися в очі, кожні очі - у страти,
Кожні страти - в життя. А воно лиш у груди ранить,
Бо нема забуття... Бо немає вже більше спокійного
Ранку, приємної ночі й звичайного сну.
Бо немає нічого, немає, немає..!Лиш покійного
Сльози, в найщасливішу в світі весну...
Люди плачуть у свято. Люди палять свічки на вікні.
Вони дякують небу і богу, і волі.
Вони знають, що поки що тут не одні.
І на мить замовчавши, дякують долі.
Вони вставши змовчать, затамують дихання.
І вшанують пам'ять загиблих в війні.
Бо це буде хвилина. Хвилина мовчання.
Бо це будуть секунди сумні.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!