Живопліт

Невдале побачення — не привід для хвилювання? Особливо якщо це повторюється вже бозна скільки разів. Пашко, недоладний хлопець - офісний працівник, бреде напівтемною вулицею, ледь освітленою вуличними ліхтарями. Де-не-де світяться неонові вогники вітрин уже закритих маленьких магазинчиків і кав'ярень. Навколо по обидва боки вулиці височать цегляні п'ятиповерхівки. Вулиця здається порожньою. Ні людей, ні машин не видно. Дивно для десятої години п'ятничного вечора. А ще попереду алея з живоплітом, а за ній - на старий занедбаний парк. Через який ще треба дійти до метро. А в ньому вештаються безпритульні пси і хулігани. Страаашно!