Скріпи патріархату або чоловічий клуб «У світі тварин»

Я бачу, що дурепу з жінки зроблять,

Як їй не стане духу опиратись.

Вільям Шеспір «Приборкання норовливої»

Людина-голуб підняв маленьку руку і кивнув головою, закликаючи до повної тиші після бурхливих оплесків. Актовий зал був заповнений, і людина-голуб тріумфував. Тільки що він виголосив історичну промову про людиноподібний підвид, іменований жінкою.

- Шановні представники кращих з кращих! Я вітаю вас, чоловіки з великої літери Ч на цьому вкрай важливішому заході, де вирішується історична доля людства і повернення до абсолютного, беззаперечного, не підлягаючого оскарженню патріархату. Традиційні сімейні цінності на межі зникнення у зв'язку із загрозливо зростаючими жіночими правами і свободами. Випустивши їх на волю, ми випустили справжнього джина з пляшки!

Зал схвально загудів, а особливо завзяті люди-птахи почали плескати крилами. Людина-голуб прополоскав дзьоб і продовжив з ентузіазмом:

- Незважаючи на те, що ми живемо в двадцять першому столітті, ми просто зобов'язані зупинити їх. Вони силою вирвали у нас освіту, вони вкрали у нас роботу, вони вигризли своє право голосувати. Але найстрашніше, вони ігнорують традиційні сімейні цінності! Вони захопили наші квартири і будинки, в яких більше не печуться обовʼязкові пироги і не начищається срібло, де не чується сміх семи дітей, а від сили одного, вихованого жінкою в свободі і повазі, а іноді і поклонінні до жінки.

Людина-голуб витер хусткою вологу на очах-намистинках і продовжив:

- Патріархат дає нам право, тверде і незаперечне право вчити їх за помилки, вчити батогом, а не пряником. Патріархат дозволяє нам брати в дружини, в законні дружини, - тут людина-голуб зробив паузу, ковтнувши і знову прополоскав дзьоб водою, - брати в законні дружини дозрілих дів тринадцяти, а то й дванадцяти років, щоб зберегти їх благочестя і покласти їх у ліжко вже з законними чоловіками.

Разом з жіночою свободою голову підняв блуд і первородний гріх, що заполонив оголеними блудницями вулиці наших міст. Ми будемо викорчовувати гріх і дамо бій сатані в жіночому образі. Ми викриємо кожну шльондру, повію, шмару, стерву, і врятуємо від пекла та вічної ганьби, ми виженемо з неї бісів. Бо наше братство міцне у своїй істині та віруваннях!

Людина-індик у першому ряду підскочив і зааплодував, жадібно відкриваючи дзьоб і струшуючи усіма підборіддями. Підбадьорена людина-голуб продовжив:

- Раніше чоловік мав право брати в дружини відразу кілька дів, особливо коли перша дружина вже ставала старонароджуючою і не придатною до дітонародження. Адже найголовніша і єдина задача жінки – це продовження роду людського, її невід'ємна функція, базова настройка. Господь створив жінку з ребра Адама, вказавши нам, що роль жінки бути за чоловіком, заміжньою, а не самою по собі, немов загублений бездротовий навушник. Адже якщо ми говоримо про сучасні технології, то чоловік — це телефон, а жінка зарядний пристрій, в кращому випадку, оригінальний. Адже зарядних пристроїв може бути безліч, а телефон – унікальний.

Але повернемося до молодих дів, багатоженства, пирогів і батога. Хіба не ясно сказано, що є людина, тобто чоловік, а є жінка, брудне і хтиве створіння, яке бажає лише грошей і матеріальних благ, жадібне, продажне, властолюбне і незалежне.

Вони не шкодують нас, вони не вишиваю нам візерунки хрестиком на серветках, не вигладжують нам постільну білизну до крохмального блиску, не печуть кожен день, намагаючись порадувати нас хоч чимось, вони не чекають нас біля дверей з роботи з зачіскою і на підборах, тому що самі тільки повернулися з роботи. Подумати тільки, та яке вони мають право працювати, адже місце жінки на кухні! Як сказав великий чоловік-курка: у жінки на ногах пальці коротші, щоб біля плити зручніше було стояти, бо її місце на кухні!

Людина-голуб видихнув, а зал вибухнув громоподібними оплесками. Після короткої паузи людина-голуб продовжив:

- Не варто ставиться до жінки вороже, але і занадто заохочувати їх теж не варто. Дів необхідно привчати з юного віку поважати і почитати чоловіка свого, дресирувати і вчити, як молодих цуценят, погладивши по холці за ласку до господаря і ременем, якщо на свого господаря ощирилась. Адже жінка була, є і буде другом людини.

Людина-голуб підняв вгору маленьку руку і кивнув головою, закликаючи до повної тиші після бурхливих оплесків. Актовий зал був заповнений, і людина-голуб радів. Тільки що він виголосив історичну промову про людиноподібний підвид, іменований жінкою.

Убогі тілом і душею знаходили відраду поруч з ним, а він дарував їм свою релігію і свою істину. Скривджені і пригноблені розправляли свої немічні крила, які ніколи не знали розмаху і польоту. А людина-голуб вчив шукати зерна і відокремлювати їх від полови. Він був їхнім пастором, а вони його стадом. Він був їхнім орлом, а вони його пташенятами.

Людина-голуб самовдоволено розкланявся, підписав читачам кілька своїх брошур і зник за сценою. Через чорний хід він вийшов до свого автомобіля бізнес-класу, купленого за гроші тестя і оформленого на ім'я своєї дружини, старшої за людину-голуба рівно на десять років. Водій спортивної статури поспішив відкрити пасажирські двері і безшумно зачинив їх.

Людина-голуб передчував свій черговий візит до улюбленого закладу в центрі міста, який користувався величезною популярністю і називався Чоловічий клуб «У світі тварин». Він уявив, як зараз його роздягнуть і прикують наручниками до залізних прутів, що стирчать зі стіни. Як він почує звук батога ще здалеку, адже вона знає, як його це дражнить та заводить. Він з передчуттям щастя чекатиме першого удару, який розіллється солодким і нестерпним болем знемоги і пройде по всьому немічному голубиному тілу електричним струмом. Він буде бачити тільки її очі, темні і повні байдужості, як вири, в яких він тоне. Він буде дивитися на чорний латексний костюм і маску на її обличчі і просити ще, а вона, немов прокурор і суддя, перед кожним ударом буде виносити свій вирок.

Чоловік-голуб не помітив, що водій вже припаркував авто біля нічим не помітного під'їзду житлового будинку, бо потрапити до чоловічого клубу можна було через складну систему охорони за відбитком пальця та спеціальною клубною карткою з чіпом. Він сам відчинив двері і звернувся до водія:

- Ну що, не хочеш приєднатися? Я пригощаю, там свіжих сьогодні підвезли.

- Дякую за щедру пропозицію, пане Го, якщо я вже сьогодні Вам до ранку не знадоблюся, то я додому. Підемо з дружиною і сином сьогодні в кіно, я їм вже давно обіцяв.

- Який же ти збоченець, ну треба ж! Гаразд, вільний. Завтра тут рівно о 9: 00 і не спізнюйся. У мене о 10: 00 інтерв'ю, а потім будемо сучасну церкву засновувати: називатиметься «Скріпи патріархату».