Зміст
  • Розділ 1. На дні морському - 1. Солона безодня
  • 2. Морський король
  • 3. Прекрасний принц
  • 4. Відьмина хатина
  • Розділ 2. Труднощі адаптації - 1. Добрими намірами...
  • 2. Парад незручностей
  • 3. Тут мешкають принци
  • 4. Плавець до плавця
  • 5. Занадто джентльмен
  • Розділ 3. Стимул рухати плавцями - 1. Церемонія
  • 2. Розбір запливів
  • 3. Відьмина сестра
  • 4. Те, що не договорює чародій
  • 5. За та проти
  • Розділ 4. Печера Співочих перлин - 1. Що заховано в підводних книгах
  • 2. Пісня моря
  • 3. Перламутрові сльози
  • 4. Великий маленький секрет
  • Розділ 5. Четвертий танець - 1. Королівські плани
  • 2. Талісмани на удачу
  • 3. Раз, два, три...
  • 4. Перехрестя секретів
  • Розділ 6. Втрачені ключі - 1. Коса на камінь
  • 2. Прокляття чародіїв
  • 3. Темний скарб
  • 4. Джерело
  • Розділ 7 .Голоси з безодні - 1. За межу
  • 2. Кров королів
  • 3. Любовна геометрія
  • 4. Розбитий скарб
  • 5. Рев
  • 6. Пік контрастів
  • Розділ 8 . Лігво темного чарівника - 1. Розвідка боєм
  • 2. Фактор особистого інтересу
  • 3. Мовчазні кістки
  • 3. Нитка
  • 4. Чародійскі сюрпризи
  • Розділ 9. Хід короля - 1. Відкрита гра
  • 2. Пропозиція, від якого неможливо не відмовитися
  • 3. Танець на краю прірви
  • 4. Шторм
  • Розділ 10 . Скриня Пандори — 1. Зіткнення
  • 2. Серце від ключа
  • 3. За сімома замками
  • 4. Принцеса-потопельниця
  • 5. Останній фрагмент
  • Розділ 11 . Наречена чудовиська - 1. Нездійсненне бажання
  • 2. Полювання на відьму
  • 3. Тенета
  • Розділ 12. Повелитель семи морів - 1. Прощальний подарунок
  • 2. Запитання
  • 3. Королівське весілля
  • 4. Пробудження
  • 5. Остання пісня
  • 2. Запитання

    Я рухалася швидко та безшумно, пролітаючи найнепомітнішими, найтемнішими коридорами – як і було узгоджено Кайлою з Клайком. До того ж, зараз я справді не хотіла привертати до себе зайвої уваги. Надто коли врахувати, що так хто завгодно, з будь-якої причини, міг затримати мене. Хоч зараз ніч, все одно краще бути обережною. А я не хотіла затримуватися ні на хвилину, ні на секунду! Побачити його, почути, доторкнутися – це відчувалося, як фізична необхідність, без якої я ось-ось просто загину, задихнусь.

    Як не дивно, але двері апартаментів Брайна були незамкнені і я без проблем в них увійшла. Крок, ще один, і ось моя рука вже потягнула за ручку дверей його спальні. Невагомо, відштовхуючись від підлоги тільки пальцями ніг, я підпливла до нього та сіла на край ліжка. А потім просто завмерла, не в силах поворухнутися. Це... і справді не сон? Я зараз знову поруч з ним? Можу просто взяти, протягнути руку та доторкнутися?

    Коли моя долоня ніжно ковзнула по його щоці, Брайн розплющив очі... а мить по тому пригорнув мене, і немов збожеволівши, заволодів моїми губами!

    – Іро, невже це дійсно ти? – шепотів він на межі схлипу, раз по раз цілуючи мене. – Ти повернулася, так? Ти справді зараз поруч зі мною? І ти більше не зникнеш?

    – Не зникну, ніколи, – видихала я, відповідаючи на поцілунки, обіймаючи, притискаючись всім тілом. – Тепер завжди буду з тобою, завжди-завжди!

    Я відчувала це всім своїм єством: його тремтіння і ніжність, яка без залишку поглинула нас обох. Незважаючи на все що сталося, я тепер була в його обіймах, і ми нізащо не збиралися відпускати один одного.

    Його серце билося дуже швидко. Зараз, цієї хвилини, притискатися до Брайна, відчувати його кожною лусочкою, було настільки чарівно, що все інше здавалося дрібницями... які в нас ще буде час виправити. Тепер, я була в цьому абсолютно впевнена, вже ніщо не зможе стати в нас на шляху.

    До речі, про перешкоди...

    – Слухай, а що у вас взагалі відбувалося, поки мене не було?

    – Та повний дурдом, – знизав плечима Брайн. – Коли з'явилася та дівчина, Дженніфер, у нас всі мало на щупальцях кракенів не перевішались.

    – Тобто? – здивувалась я.

    – Тобто, в неї виявився той ще характер... та й самооцінка.

    – А детальніше?

    – А детальніше, то ти прислала до нас нахабне, самозакохане, нестерпне дівчисько, – пирхнув принц. – Тільки-но опинившись на морському дні, вона почала поводитись так, ніби ми всі тут маємо їй в ніжки кланятися, наче якийсь месії. Грубила батькові, вимагала у Клайка, щоб він навчав її користуватися темними чарами, вішалася на мене, а потім ще й нахамила Мілері, заявивши, щоб котилася звідси, бо я, з якогось переляку, повинен ось так взяти і з нею одружитися!

    – Серйозно, чи що?

    – Ага. Загалом, батько настільки розпсихувався, що незрозуміло як знайшов для неї нових наглядачів за лічені дні. Вони прибули до столиці вчора вранці і їм її передоручили. Саме до завтрашнього вечора мають вивезти звідси. Ну а оскільки проблема із Зайлою, як я розумію, вирішена, то й турбуватися щодо Дженніфер не варто. Головне – пережити ще завтрашній день, не прибивши її до кальмарового біса.

    – Ясно. А... що там з тим весіллям? – поцікавилась я.

    – Після твого повернення на суходіл батько тільки активніше застрибав з підготовкою, схоже просто не приймаючи той факт, що якщо я кажу «ні», то це означає «ні», а не «ну, може бути», або «можливо».

    – Цього варто було очікувати, – зітхнула я, закотивши очі.

    – Церемонія вже завтра, ближче до обіду. Спочатку я планував взагалі на неї не приходити, сховатися в тій нашій ущелині та дозволити батькові розрулювати все собі на втіху, в той час як Клайк буде ошиватися поблизу в своєму кращому святковому вбранні. Але тепер я маю кращу ідею.

    – І що ж за ідея?

    – Зараз розповім, – підморгнув принц. – Але спочатку ти повинна відповісти мені на одне питання.

    – Яке питання? – поцікавилася я, насупивши брови.

    …Несподівано Брайн різко підвівся, перевернув мене на спину і, нависнувши наді мною, в лічених міліметрах від моїх губ прошепотів:

    – Ти за мене вийдеш?

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.