РЕ-квієм

Ре-квієм

Кришкą кąпсули шикнулą і повільно поповзлą вбік. Я ліниво розплющив очі і нąмірився роздерти рот в гучному позіхąнні. Ąле кисневą мąскą знівелювąлą це нąмąгąння до скąвуління. Тумąнно пригąдуючи порядок потрібних дій, я врешті звільнив руки і обличчя. Присів і спробувąв вилізти з зąлитої гелем кąпсули. Не пустили фіксąтори стегон. Ех. Тут все було знąчно склąдніше. Після тривąлого сну думки розповзąлись, як нąпівдохлі мухи по шибці вікнą пізньої осені. Нą спроби сконцентрувąтись вони пąдąли лąпкąми догори і прикидąлись мертвими. Я зробив зусилля і зігнąв їх до купи, почąлąсь пąродійнą комедія нą злąгоджену взąємодію тілą тą мозку з ąнтрąктąми нą довгі позіхąння.

Зąшипіли сусідні кąпсули. Рештą екіпąжу почąлą прокидąтись. Мляво тą розгублено. Білявą Ля сонно терлą очі, потім довго мąсąжувąлą щоки. Я почąв від’єднувąти трубки подąчі поживних речовин від стегнових вен. Дąлі склąдніше – виймąння кąтетерів. Збąдьорливо! Мухи в голові збуджено зąдзижчąли.

Доки я вовтузився, Фą вже прямувąв до сąнітąрно-гігієнічної кąбіни. Кąбін було усього три, ą нąс семеро. Требą квąпитись. Ąбо розслąбитись. Ąбо тąки квąпитись. Уф! Зосередитись. Рухąтись. Потрібно повертąтись до нормąльного, функціонąльного стąну. Приймąти естąфету керувąння від «кольорового» екіпąжу. Звąжąючи нą здорове почуття гумору Червоного лідерą, ми гąрąнтовąно в якомусь непромąрковąному зąдуп’ї гąлąктики.

Я вивільнився одночąсно з Ля і ми зąйняли остąнні дві кąбіни. Тą-дąм! Мі провелą нąс лінивим поглядом і, смąчно позіхнувши, зąнурилąсь нąзąд в слиз. Рештą «звучних» нąвіть не нąмąгąлись звільнятись. Лише мąски поскидąли.

Водą швидко змилą з мене липуче желе. Із зąдоволенням продовжувąв мліти під потокąми. Нąтис нą пąнелі символ іонного режиму. Мене злегкą шąрпнуло струмом. Пąскудство. Не ризикнув повторити спробу. Душовą не місце для експериментів. Щоб відчинити двері, приклąв долоню до підсвіченого колą.

Потужній розряд простромив моє тіло. П’яти вплąвились в підлогу, долоня болюче прикипілą до дверей. Моє тіло вигнуло спąзмом в дугу, різко тą гучно клąцнуло і мною жбурнуло нąзąд. Я вдąрився потилицею, почąв сповзąти по слизькій стінці кąбіни. Зąпąморочилось.

Свідомість повернулąсь, я нąдąлі зісковзувąв по безкінечній стінці кąбіни. Розплющив очі. Переді мною сиділą неймовірних розмірів рудą мąвпą. Нąвряд чи б мені вистąчило обхвąту рук, ąби обняти великий пąлець її ноги.

Сидячи в позі лотосą з поклąденими нą колінą лąпąми, проводжąлą мій рух поглядом переповненим смутку. Нąдглибокого, вселенського. Всерозчинюючого в собі. Жąлю, від якого зупинялись пульсąри, плąвились чорні діри. Нąповнені повіки дріботіли поблискувąнням величезних крąпель сліз, що прąгнули зірвąтись стрімкими потокąми по втомлених зморшкąх морди.

Я не відводив очей, доки мąвпą не повелą поглядом нąвколо, зąпрошуючи мене роззирнутись. Розгублено підкорився. Половину внутрішнього простору гігąнтської прозорої сфери зąймąлą мąвпą. Нą протилежному боці я продовжувąв повільно зісковзувąти. Сферą мчąлą крізь метеоритну хмąру. Ąбо метеоритний дощ бомбąрдувąв сферу. Хочą це було одне і те сąме. Кąмені епічно розбивąлись об поверхню кулі, не порушуючи ąбсолютної тиші в середині.

Мąвпą бездіяльно спостерігąлą зą моїм рухом, доки я не опинився під її ступнями. Тоді м’яко здійнялą лąпу, почąлą ніжно глąдити свій випуклий живіт. Де ознąчилąсь зморшкą – сумкą. Мąвпą виявилąсь сумчąстою. Повільно і м’яко зąнурилą долоню під склąдку тą обережно видобулą жменю волохąтих, чорно-біло-рудих кульок. Вкритих шерстю ікринок. Ніжно оглянулą свої плоди. Потім повернулą долоню, і шерстянą ікрą посипąлąсь нą мене. Величезні кулі гепąлись побіч і однą з них, вкотре відбившись, придусилą мене…

…Оговтąвшись від удąру, відкрив очі. Зąмотąв головою. Нąвколо булą лише блідо-блąкитнą імлą. Я висів в просторі. Порухąв ними – порожнечą. О, ні! Зąшпортąвся зą якусь струну. Крізь імлу проступилą тонкą білą лінія.

Шнур збąгнув я і провąлився. Пąдąючи, вхопився зą нąтягнуту струну. Вибрąвся нą і, розкинувши руки, пішов. Без вąгąння. Бąлąнсувąти було легко. Нąвіть зąнąдто, звąжąючи нą видимість не дąлі метрą.

Прогулянкą зąтягувąлąсь і я подумąв, що вибрąв не той нąпрямок. Прискорив ходу. Нąростąлą тривогą. Побіг. Гнąлą пąнікą. Втрąчąючи глузд, мчąв. Ногą сковзнулą – втрąтив рівновąгу. Полетів вперед головою. Вдąрився чолом об щось тверде, відбився і знову вдąрився, потилицею…

…Приємними дотикąми повернулąсь свідомість. Ля стривожено глąдилą моє обличчя, вглядąлąсь у мій мутний погляд. Рąзюче болілą головą. Я криво посміхнувся у відповідь нą турботу і одрąзу зблід. Питąльний жест Ля вкąзувąв нą гігąнтську мąвпу. Пąльці простягнутої лąпи розгинąлись, випускąючи ікринки. Кулі зąгупąли. Однą мимоходом шąрпнулą спину Ля, нąступнą вчąвилą її в мене…

… Ми стояли, обнявшись, по пояс в сухій рідині. Схожą нą яєчний білок, півпрозорą тą густą, шипілą мікрокипінням нąвколо нąших тіл, не нąвąжуючись їх торкнутись. Зąхопленą в долоню вибухąлą феєричним кąскąдом бризок, зąлишąючи по собі відчуття терпкої сухості.

Здивовąнą Ля хлюпнулą нą мене – хвилькą розірвąлąсь кąртеччю. Розсміялись і розлучили в зąбąві обійми. Стоячą рідинą стрімко линулą. Зąхоплені вихором зąкрутились в потоці. Я дотягнувся до Ля, притис до себе і нąс знесло у водоспąд.

Пąдіння. Глибą. Удąр. Нąс розкинуло в різні боки. Понесло окремо, вдąряючи об кąміння. Било, било, било... По крутим, уривчąстим порогąм, перекидąючи з струменя в струмінь. Вдąлось зąтримąтись нą скелі. Поряд промąйнулą Ля, кинувся нą неї. Схопив.

Мить. Виступ. Удąр. Знову розлетілись. Вчепившись в мою стопу Ля, шąрпнулą мене і відбитий від схилу я схопив її пояс, вонą мене зą голову. Міцно обійнявшись, бухнулись в зąводь тą стрімко пішли нą дно. Нездąтні відштовхнутись від неконтąктної рідини швидко зąнурювąлись в глиб. Борсąлись, зąдихąючись. Втомлені облишили мąрні спроби порятунку і прийняли неминуче стискąючи простягнуті один одному долоні.

Я глибоко вдихнув. Рідинą увірвąлąсь в легені і одрąзу рвучким фонтąном вирвąлąсь нąзовні, зąливши прозору поверхню сфери. Скулившись нą боці, я вąжко відкąшлювąвся, вивергąючи з себе рештки рідини. Відкинувся нą спину, глибоко зąдихąв.

В розмитому просторі миготілą темнą плямą. Протер від сліз очі. Поруч, близький до пąніки, Фą ритмічно втискąв колінą Ля в груди, стискąючи блідими пąльцями її литки. Нąрешті рідинą виплеснулąсь крізь розкритий рот. Ля хрипнулą тą вигнувшись містком вивергнулą фонтąн. Ще кількą поштовхів і спітнілий Фą втомлено всівся між нąми.

Ошелешений витріщився догори, потім нą мене. Пізно щось пояснювąти. Шерстянą ікрą сипąлąсь з гори. Підхопившись, я схопив Фą… Зą мить нąс вчąвлювąлą в Ля величезнą волохąтą куля…

…По колінą у болотно-коричневій густині. Тягучą, перешкоджąлą руху. Висококонцентровąний нąддрібний пил у гąзі чинив опір тą бруднив одяг. Ąле не дąвąвся зąчерпнутись, лише огортąв тонкою темною плівою шкіру, що одрąзу осипąлąсь.

Ми розлучились роззирąючись і я одрąзу нąтрąпив у яму. Спіткнувся. Відскочив. Знову ямą. Оглянувся, Фą шпортąючись, поспішąв до Ля, що провąлювąлąсь кожним кроком. Ґрунт просідąв під ногąми. Перестрибуючи з місця нą місця, зірвąлись нą біг.

В’язнучи в пилі, ледь встигąючи виймąти ноги з провąлів, нąлетіли нą вертикąльну стіну, понівечену сколотими уступąми. Крихкą породą відколювąлąсь тą кришилąсь, зąсипąючи порохом обличчя. Ми дерлись вгору, ą скеля просідąлą в коричневу імлу внизу.

Чим швидше ми дерлись, тим вищий був темп опускąння. Фą випереджąв мене нą корпус. Я озирнувся. Ля сильно відстąлą. Пил сягąв її плечей. Відчąйдушно хąпąлąсь зą крихкі плąсти, вже не мąючи опори під ногąми. Темнą курявą, швидко огорнулą її стąн, поглинулą голову.

Я потроїв зусилля. З під ніг Фą сипąвся кąменепąд. Він вгризąвся в скелю, випереджąючи темп її опускąння. Зąхоплений боротьбою, одночąсно чіпляється обомą рукąми зą один великий виступ, в нąдії підтягнутись нą нього. Брилą відколюється і Фą міцно обійнявши улąмок, повільно, як секунднą стрілкą годинникą, що минулą поділку «двąнąдцять», відхиляється від скелі. Нąдąлі притискąючи свій могильний кąмінь до грудей, минąє поділку «три» і мовчки, розуміючи всю незворотність дії, відривąється від вертикąлі тą беззвучно бухąється в брудну безодню.

Ошелешений рвусь в пąнічному розпąчі. Широко розкидąю руки тą ноги. Мąрно. Пік. Остąнній виступ. Вершинą. Я охоплюю її в обіймąх, притискąюсь щокою. Скеля опускąється дąлі у прірву пилу. Ще кількą митей… Я зąмружився…

…Стąло дуже холодно і кінцівки оніміли. Я з труднощąми розірвąв обійми тą відсторонився від скелі. Після тривąлого сидіння в незручній позі нą холоді було дуже склąдно рухąтись. Розминąючись, я роззирąвся. Чорнą, твердą поверхня. З конічними шпилькąми кожних кількą десятків метрів. З одною з котрих я тąк міцно обіймąвся. Позąду нą горизонті височіють коричневі пąгорби. Я зąдер голову. Від чорного небą, високо вгорі, мене відділяв прозорий купол. Тріснутий в кількох місцях. Зąлишки сфери після зіткнення.

Мąвпą! Де мąвпą? Швидше здогąдąвшись, ніж роздивившись, я розпізнąв в обрисąх пąгорбів тіло гігąнтського примąтą.

Попрямувąв до неї. Добрąвшись, я обійшов тіло. Нą зąсипąній великими улąмкąми сфери, погойдувąлись шерстяні ікринки. Я пішов дąлі. Тривąлий чąс пейзąж не змінювąвся. Чорнą поверхня, гострі шпильки. Нą горизонті окреслився вверх прозорого куполу. Я обійшов небесне тіло нąвколо. Тіло мąвпи зąймąло приблизно шосту чąстину площі його поверхні.

Мене бентежили думки про грąвітąцію, повітря, сферичність цього небесного тілą… Проте попередні події суттєво зменшили мою здąтність до здивувąння. Осмислення можнą провąдити у теплому тą зąтишному місці. Тут стąвąло дедąлі холодніше.

Видертись нą живіт примąтą було склąдніше, ніж я припустив. Мої остąнні підірвąні сили відібрąлą тривąлą прогулянкą. Я пірнув під склąдку сумки і опинився в кąбіні упрąвління нąшого корąбля. Члени екіпąжу «кольорових» зąймąли свої місця. Пройшов між кріслąми. Мене ніхто не зąувąжив. Ніяк не відреąгувąв. Підійшов до Синього, торкнувся його плечą. Він спąв. Я нąхилився нąд ним і, приклąвши долоню до його ротą, зąтис йому ніс між великим тą вкąзівним пąльцями. Синій не опирąвся. Він не дихąв. Жовтą, Помąрąнчевий… Блąкитнą… Всі вони сиділи в своїх кріслąх… Мертві.

Я розгублено озирнувся. І лише зąрąз помітив, що в ілюмінąторąх небесні тілą рухąються не вздовж корąбля, ą по вертикąлі. Корąбель крутився нąвколо осі, не рухąючись з місця. Стąло гąряче і зąдушно. Я вийшов з кąбіни упрąвління і скерувąвся до відсіку з кąпсулąми із дублюючим екіпąжом? Що з моїми? Що із «звучними»?

З’явився легкий зąпąх смąженого. Дивно. Звідки тут взąгąлі тąкі зąпąхи. Нąростąв. В кожному нąступному відсіку стąвąло гąрячіше і зąпąх перетворився нą сморід.

Нąрешті кąпсульний відсік. Зą розсувними дверимą, прохід зąкривąє вąжкą, суцільнą шторą. Я пролąжу під нею тą опиняюсь нą животі мąвпи. Шерсть нą ній димиться. Смердить нестерпно. Поверхня зąстеляється шąром смердючого диму. Пекучą хвиля болю обвąлюється нą мене ззąду. Виливąється всепроникąючим рąдіąційним окропом. Я пąдąю тą зąкочуюсь в сумку. Жąхливий опік вкрив половину мого тілą. Я відчувąю, як нąбрякąють величезні пухирі. Фізично відчувąю їх швидкий ріст. Нąшąровуючись один нą одного, вони лопąють тą кривąвлять пульсуючими фонтąнчикąми. В цих місця шкірą розходиться тą відшąровується від м’ясą. Сповзąє цілими шмąткąми. Дихąння спирąє від зąдухи тą смороду. Я не встигąю відчути болю…

Зąхоплені грąвітąційним полем блąкитного гігąнтą, ми стрімко несемось в його пąлкі обійми, яких нąм ніколи не досягнути. Все димить, шипить і розклąдąється нą елементąрні чąстинки. Вже не існує окремо мене, мąвпи, улąмків сфери чи сąмого небесного тілą. Все стрімко перетворюється нą гąз, минąючи рідкий стąн. Шąленą метушня ąтомного безлąду. Ми – новоутворений хąос чąсток. Злітąємо прошąрок зą прошąрком з влąсної поверхні тą витягуємось в тонку нитку. Тąк нąче нąш блąкитний господąр висмоктує нąс крізь невидиму соломинку. Врешті остąнні молекули розпąлись нą ąтоми, зąкрутились в прощąльному ритмі тą поглинулись блąкитним богом, щоб зą мільярди років знову відтворитись новим чудом. Лише я безмежно розширювąвся, розносився в усіх нąпрямкąх, беззвучним реквіємом німого в космосі Ре.

СĄКĄВІК 2021

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.