Зміст
  • Образ
  • Образ

    Іноді в нашому житті відбувається дійсно те, що мало бути в 13-15 років. Ніхто конкретно не може сказати, що це. Але це те, що ми не переживали чи не відчували в юності та змогли нарешті це пережити лише у зрілому віці. Значить усьому свій час, інакше воно не було б таким дорогим і цінним.

    Хто з нас не захоплювався акторами? Вона теж у дитинстві була захоплена одним. Увечері, коли малюкам пора спати і батьки в повній впевненості, що їхнє чадо спить, сідали до блакитного екрану, дитина тихенько кралася в зал і сідала за їхньою спиною. Вечорами по телевізору показували гучний багатосерійний фільм: «Місце зустрічі змінити не можна». Їй, ще тоді дитині, на все життя запав у серце шляхетний Шарапов у виконанні геніального Володимира Конкіна. Втім, про актора не йшлося, вона закохалася в образ Шарапова…

    Пройшло стільки років, і знаменитий актор порядком постарів, тільки «її Шарапов», як і раніше, залишався молодим і щоразу манив з екрану своєю неповторною усмішкою.

    Ось так і не змирившись з реальним світом, вона йшла життям і шукала в кожному новому шанувальнику свого Вову Шарапова, що дуже ускладнювало їй життя і оточуючим чоловікам також.

    І все-таки ВОНА ЙОГО зустріла!

    Зараз, сидячи біля каміна, дивлячись на гарні язики полум’я – вона зрозуміла – Шарапов це образ і хлопчик, який його втілив, просто був тим ковтком свіжого повітря, що дав їй у найважчий період життя.

    … Після трагічної загибелі чоловіка, вона залишилася одна в чужому місті з п’ятирічним сином на руках і практично без грошей. Маючи на руках диплом лікаря, з роботою виникла проблема. Рідні далеко, а весь час сидіти на шиї друзів був важкий тягар. Але доля змилостивилася – робота знайшла її сама. Це було диво! Її взяли на роботу до приватної клініки. Нове обладнання, нові люди та дуже неординарне начальство. Вона впоралася.

    І ось її перше відрядження з обміну досвідом до Іспанії. Усіх поселили у готелі. Зазвичай, щоранку вона зустрічала світанок з чашкою ароматної кави. Так і не зрадивши своєї звички і в іншій країні, вона вийшла на балкон і… мало не впустила чашку. На сусідньому балконі стояв ВІН – Шарапов. Такого не буває? Буває! Ще як буває! Ті ж блакитні очі, та сама зачіска і найголовніше! посмішка – ця яскрава, чарівна посмішка. Вона думала, що зі смертю чоловіка, її серце більше ніколи так шалено не стукатиме. То була ейфорія.

    Вони познайомились. Їй хотілося знову жити не лише заради сина, а й заради себе. Ці три тижні були схожі на сон, на казку і просто на диво!

    Усі вечори вони проводили разом. Він співав їй серенади, грав на гітарі лише для неї. Кожне катання на човні супроводжувалося зриванням лілій на воді – це було справді романтично та по-дитячому наївно та чудово. Майже щоранку він кидав на балкон маленький букет квітів. Найоригінальніше було – це вальс у шортах та капцях на центральній площі Гранади у день випуску школярів. Їм тоді аплодувала вся площа. З перших кроків танцю – вони розуміли, що старі навички колишніх танцюристів одразу спрацювали. Вони танцювали і не помічали нікого довкола – тільки музика і вічний не вмираючий, та не виходячий з моди танець…

    І ось воно освідчення! Звичайно, аналог Шарапова не сам його вигадав, але чорт забирай! воно було оригінальним. Молодий чоловік став на одне коліно і сказав: Одного разу Бог сказав ангелу:

    – Знайди на землі дівчину, яка найкрасивіша, найрозумніша, найдобріша, найніжніша, найчутливіша, найвразливіша і найпрацьовитіша (при цьому хлопець простягав їй по троянді).

    Ангел знайшов таку, і перетворив її на дорогоцінний камінь, поклав у мішечок і поніс на небо, але дорогою мішечок прорвався і камінчик упав на Землю. Так ось – цей камінчик ти!

    Вона мовчала, а гарячі сльози капали її щоками. Він нічого не просив натомість, хотів бути тільки поряд. А вона не давала надії і нічого не обіцяла.

    Вона чудово розуміла, що мають 10 років різниці. У нього молода дружина, а він божеволіє від неї тільки тому, що вона йому не належить. Закон природи – заборонений плід солодкий. А вона просто захопилася образом.

    Вони розлучилися – несучи кожен із собою у своїй душі частинку тієї мрії, яку втратили у дитинстві.

    Тільки через кілька років, вона змогла дати відповідь на запитання, що мучило її: що це було? Це був подарунок долі, та соломинка, завдяки якій вона змогла зрозуміти, що може бути коханою, що вона жінка на всі 100%. Це дало їй сили жити далі. Вона перестала шукати образ…

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.