Де ти сину, сину?...

Я б усе покинула

Й до тебе полинула.

Голубонька біленька –

Дівчина молоденька.

Я б тебе знайшла

Мого козака

У широкім полі,

Де ростуть тополі.

Де вітри співають,

Дерева гойдають,

Пісню невеселу

Про сумну оселю.

Там батько чекає,

Мати виглядає

Й молода дружина

Їх любого сина.

Сім років пройшло,

Вістей не було.

Де ти сину, сину?

Плаче мати сива.

Чом ти не дзвонив,

До нас не говорив?

Чекає дружина –

Молода дівчина.

Щастя ще не відала –

Вже горе спізнала –

Вона ж тебе козака

Додому не діждала.

Ти вернися сину –

Не кидай дружину,

Батька вже старого,

Й матір зовсім сиву.

Не вернуся, мамо,

Не плач і дружино.

Пробач мене й батько,

Єдиного сина.

Я життя віддав –

Іншу покохав,

Більше за дружину,

Нашу Неньку-Україну.