Спогади

Спогади

Це сталося на одній далекій планеті після війни. Вересень місяць – це місяць поминання померлих на Планеті Світ.

Жінка з каштановим волоссям йде містом, вона повертається додому з роботи. Вона йде та сумує, згадує своє життя та любов. Он у тому парку вона зустріла Сергія - своє перше кохання, він любив природу та мотоцикли, він був байкером і складав на її честь вірші. Вони ледве дочекалися її повноліття і побралися наступного дня. Але на їхню Планету напали інопланетяни, і він пішов воювати. Через місяць вона отримала листа, що він загинув. Через кілька років, коли закінчилася війна, у день пам'яті загиблих, біля пам'ятника мирянам, які віддали своє життя за Мир, вона зустріла своє друге кохання – Віктора. Він поминав їй батька. Вони покохали одне одного. Він був художником та любив природу, любив подорожувати, любив малювати її, вона була його музою. Разом вони провели щасливий рік, потім одружилися та прожили разом п'ять щасливих років, поки одного ранку їй не повідомили, що його збила машина на смерть. І ось вона двічі вдова.

Жінка далі йде своїм містом. Ось у цьому кінотеатрі вона зустріла своє третє кохання через пару років після смерті художника. Він любить фантастику і складає їй вірші, любить подорожувати та проектує міста. Вона любить його, у них четверо дітей. Вона згадує про це і їй веселіше. Вона додає крок, і ось уже милий будинок з бордовим черепичним дахом. На порозі її зустрічає коханий чоловік, а діти, почувши кроки мами, біжать до неї стрімголов, сяючи від радості. Він підходить до неї, бачить заплакані очі, цілує і шепоче у вушко: "Тепер все буде добре"