"Підсумки літа 2024" (загальне ні про що)
Вже важко починати розповідати про літо 2024 (підсумки, щоб підводити тре почекати, хоча б 23:59 31 серпня). Але, то вже таке не критично. Час надто швидко летить і з часом не розумієш як то стало!? Годину тому останній дзвоник, а вже завтра 1 Вересня й в школу. А коли ти вже доросла людина? Закінчила школу й університет? Що тоді?
Літо залишається. Тільки правда вже не у два — три місяці, а два тижні (в кращому випадку місяць, якщо ти назбирала дні за попередні роки (при можливості не в усіх професіях це можливо). В мене ж все "прекрасно як ніколи". Роботи, де я працювала мені це дозволяють, але склалось так вже як по накатаній. Розпланувала кінець серпня. Точніше останніх півтора тижня серпня та пару днів початку вересня відпустку. Поїхати до Карпат.
І в мене є гарні новини та погані. Запитувати з якої почати не буду. А відразу почну з поганої. Коли в житті існують дві смуги чорна та біла. В мене якась чорна ахахах.
Червень був насиченим на зустрічі та події. Одна з таких малоприємних — звільнення з роботи. До 2 липня працювала молодшим науковим співробітником інформаційно-виставкового відділу Житомирського краєзнавчого музею. З третього разу не змогла здати екскурсію. Але мене обурило, що сказали про те, як це звільнення при піднесли. Сказали б, що не здала йди своєю дорогою. Ні! Тре було знецінити мою роботу, яку я виконувала п'ять місяців та маю корону на голові. Як до мене, так і я до вас).
Липень. Нове відкриття Центр зайнятості (надалі ЦЗ). Це взагалі шок контент. Розсмішила себе тим, що підійшла до старшого спеціаліста в тому відділі, де реєструють в бази даних, що я безробітна і видають талончики до особистих спеціалістів, що допомагають з пошуком роботи. І кажу, що хочу стати на учот на біржі праці. Він як почав мені пояснювати, що це не "біржа" і ніде не написано такого. І що це "центр зайнятості". Що я можу зробити, якщо українською забула як, то все зветься. Так є такий за мною грішок. Але невдало підібраний системою мені консультант, то жах. Детальніше розповідати не буду (надто травмувало мене, навіть звільнення легше пройшло).
Серпень. В Карпати знову не потрапила. Через те, що звільнили з роботи (а) і пошук нової роботи через ЦЗ витратила півтора місяця (б). Певні задумані плани, коли Містер приїде додому й візьме відпустку прокотилась мідним тазом. Знову все переносити на наступний ріку ненавиджу.
Нове місце роботи на якому Житомир приймає мене всіма ногами та руками, а Київ ДСНС думає (місяць — півтора) чи візьмуть мене, чи ні. А чому так? Бо я потрапила на сезон відпусток! Бінго!
А тепер про білу смугу й найкращу.
Червень. Отримала досвід щодо зінів. Перший його тиждень зустрічі з найкращим другом (Лисом) та його дівчиною. Які пройшли прям весело. Перший вечір — я їх ловила хахаха, потім прогулянка по парку барона де Шодуара й похід в кіно на останній сеанс (це для мене було вперше). Другий — тут вже під'єдналась моя мама. Похід до квест-кімнати Психіатрична лікарня "Палата № 6". Де власне Лис і я відчули себе у своїй стихії. Третій вечір — прогулянка по гідропарку й спільне фото з друзями на Polaroid (так це для мене шок контент).
Липень. Нічого не пам'ятаю, бо нічого не було ахахах. Хіба що вісім книг прочитала й здивувала знову швидкістю читання.
Серпень. ООО... Пішла справа. Робота "мрії". Точніше надивилась у свій час фільми та серіали про катастрофи. Друга робота по диплому. Повірите? І я ні. Що в Україні роботу по диплому знайти майже не реально. Я ж у свою чергу — другу накопала. Як? сама не в курсі. Чесно. Не в курсі як то трапляється. Щодо цієї роботи поки навчання "неофіційно, бо нема офіційного підтвердження та наказу про прийняття). Й мене екс тимчасово виконувач обов'язків начальника метеостанції підмітила як здібний студент. І вже один вид хмар самостійно визначаю, що немало важливо (менше вчити прийдеться).
Що ж це тільки дрібничка. Тому, що ще півтора тижня до кінця літа й все може статися.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!