«Мій Франко» 2024

Уявіть собі ти інтелігент свого міста, але про це ще ніхто не знає. Раптово вирішивши поїхати порибалити. Приїхавши на місце відчуваєш, що нічогісінько не зловиш, бо зроду не рибалка. А тут незнайомець з невідь куди у вишиванці до тебе наближатися почав.

«Приятелю мій, що не клює? Давай трохи порушу тишу?».

Згодившись з маленьким культурним шоком, опісля того, що стало потім. Представився Іваном. Говорив впевнено красиво й лаконічно аж не зручно стало. Еге ж, після розповіді, чим він мається. І письмо, і політика, і переклад… Ось, що запам’яталося:

Вдень перед весіллям випадково натрапив на рідкісний вірш і так захопився його перекладом, що забув про церемонію.

Підтримав боротьбу жінок за рівність виборчого права. Порушив питання нерівності прав чоловіків та жінок в одній зі своїх статей.

І ще, як виявилось, був Іван ще тим модником. Першим одягнув та почав носити вишиванку під піджак.

Лірична натура матері, яка стала спогадами в записах народних піснях. Так, як вона дуже любила співати.

Згодом, згадуватимеш цей випадок із питанням: «Чи не наснилось тобі це?».