Хазяйка

--\--\--

Слухай, я розумію, що в тебе депресія, але це вже занадто... Це не просто занадто, це ідіотизм... Ну, скажи, звідки, звідки ти відкопала такі висновки. Я-то точно ніколи в житті не змогла б додуматися до такої захопливої ідеї, як навчати ґвалтівника правил сексу. Яких ти теж не знаєш... Це були мої спогади, а не твій досвід. І для особистого досвіду ти вибрала найбільш невідповідний персонаж... Мозкоїд - не Філ. Ніколи не був і не буде... Ні, це ти не розумієш... Те, що сталося між тобою і Мозкоїдом, не схоже на наші з Філом екзерсиси на столі або у ванній. Швидкий перепіхон без попередніх любощів і зґвалтування - дві великі різниці...

Звичайно, він не з'явиться. Він укотре облажався і вкотре повісить на тебе всіх собак... З-ви-ну-ва-ти-ть те-бе в то-му, що ні-чо-го не по-лу-чи-ло-ся. Так зрозуміло?...

Та йохана ж бабай, нахріна ти в нього вчепилася? Ти ніде потайки "50 відтінків сірого" або "Історії О" не начиталася? У мене такого точно не водилося... Заспокойся, дурепо!

--\--\--

І скільки ще це триватиме? Місяць минув. Таблеток тобі надавали, Утішителька скоро сюди переїде. Джон он взагалі зі шкіри лізе, щоб тебе відволікти. А ти все ніяк...

Ні. Зараз мені тебе не шкода. Від слова зовсім... Тому, що ти старанно ховаєшся від реальності і взагалі поводишся неадекватно... Ні, вибач, але це не моя нервова система змушує тебе таке відчувати... Звісно, це було б шикарним поясненням того, що тебе ковбасить від нерозділеного кохання до одного придурка. Шикарнішою відмазкою міг би бути лише пубертат. Але тобі, вибач, не 13 років, а трохи більше. І ти могла б увімкнути голову, хоча б і мою, замість того, щоб влаштовувати тут страждання бідної Лізи...

Я тобі вже говорила. Не можеш придушити - переключись. Ти живеш цими почуттями просто тому, що інших немає. Але сидіти і чекати, поки хтось дасть тобі нових смачненьких емоцій можна довго і нудно. Підніми дупу і знайди їх сама. Вирушай у подорож, заведи хобі, просто взагалі чимось займися, замість того, щоб сидіти на дивані, жерти морозиво і дивитися старі романтичні кіношки...

Ну, не знаю. Пішли розберемо комору. Теж заняття. Може знайдемо щось цікаве... Давай, порухай тілом...

--\--\--

Гаразд. Я здаюся. Є один спосіб... Може спрацювати.

Момент істини... Тицяй сюди і сюди. Пиши: "Bonjour:(". Так, сумний смайлик обов'язково... Нічого. Чекаємо... Не знаю. Може пів години, а, може, й ніколи... Ну, кави попий поки що, прес покачай або попу... Просто займися чимось суспільно-корисним...

От усе-таки нам із тобою потрібні емоджі... Ну, хоча б тому, що ти досі не знаєш, який вигляд має феспалп, а мені словами чи інтонацією не передати... Хоча ви й телефонними користуватися не вмієте. Милий Джонні ліпить їх куди попало, а тих, хто міг пояснити, ви... ладно-ладно... сорян... Зате і час убили... Молотком, бля! В особливо збоченій формі! Фейспалп двічі!

Ну, і що тут у нас?.. А в нас... у квартирі газ...

"Якщо ти це читаєш, значить я все правильно розрахував. Пакет там, де ми бачилися востаннє.

Tuez-le si vous le pouvez. Фелікс."

А? Ні... Це типу "цьомки-бомки". Не парся...

Мій сину, Жербельковта бійсь!

То гострозубий хаподряп.

І Гнівоптаха стережись,

І Бузогриза лап.

Можеш порадувати свого Мозкоїда... Ну, не мого ж?!

А ось і Джонні прийшов. Хороші дівчата поять гостей кавою... Перестань. Скандали влаштовувати ти все одно не вмієш, а інших способів позбуватися "хороших хлопців" поки що не придумали. Тому можеш сховатись на кухні. Я думаю, він зрозуміє...

Ні, розумом-то і я тебе розумію. Не торкає він тебе. Не ворушиться в тобі нічого. Небезпекою, знову ж таки, не тягне... Так, ми вже говорили... Але ж можна ж просто дружити? Він тобі он поки що "партнерство" не пропонує. А ось ти без нього б навряд чи впоралася. Хто тобі знаходив слюсарів-водопровідників? Бо влізти в слюсаря і бути слюсарем - дві великі різниці. . А про всяких ремонтників техніки я взагалі мовчу. Або перукарів... Слухай, ну, гаразд, у нас, так, вважалося, що дві людини гетеросексуальної орієнтації дружити не можуть, але звідки у вас такі забобони? З чого ти вирішила, що він хоче більшого?... Чіво?... Геніально!!! Значить, моє ставлення до милого Джонні на тебе впливає, а до Мозкоїда - ні, але в підсумку я кругом винна? Ти точно інопланетна сороконіжка з купою життів?... Поводишся ти, просто, як пубертатна дівчина, якій мама підсовує хлопчика зі скрипкою замість хулігана на мотоциклі. Причому, зауваж, наше тіло давно вже виросло з гормональних прищів.

- Ой, Джоне, вибачте, будь ласка. Задумалася.

- Я так і зрозумів.

- Кава скоро буде.

- Дякую... Вибачте... Алло? Ну, що там у тебе? Знову не можеш перекласти? Ну, давай, диктуй... Це означає, "вбий, якщо зможеш"... Не знаю. Можливо... Я передзвоню... Я, мабуть, піду.

- Ні, що ви? Залишайтеся.

- Мені потрібно ще дещо зробити по роботі.

- Тільки не їжте сендвіч, якщо знайдете його на столі.

- Не стану. На добраніч.

- Доброї ночі.

- Так. І ще дещо... Будь обережна!

- О? Добре...

Милий, милий Джонні...

Звісно, він образився. І я б образилася, якби довелося півгодини сидіти на самоті й в очікуванні міфічної кави... Так, твоєму жарту він посміхнувся. І хлопчик добре вихований, і жарт вдалий, ростеш. Але, взагалі, так робити не добре.

Так, ти визначся вже. То "не хочу з ним зустрічатися", то "друг має зрозуміти"... І де ти тільки начиталася цієї підліткової драматургії... У сенсі "як влаштувати драму з нічого" ....

Сама дивуєшся?... Ну, припустімо, я можу тобі пояснити, але навряд чи допоможе... Скажімо так, це наочний приклад того, що людиною керує саме нервова система. І що з голки емоцій дуже важко зіскочити. Вже не знаю в чому річ особисто для тебе, але поки ти хапаєш від Мозкоїда адреналін, ти від нього не відчепишся... Так, один суцільний адреналін. Без жодних ендорфінів....

Ну, причин завжди більше однієї.

Наприклад?.. Ну, наприклад, занижена самооцінка. І навпаки. Усе, що відбувається, може тішити і самолюбство, і невпевненість. Бачиш, начебто одне й те саме почуття, а причини різні. Хоч ти - принцеса, хоч - Попелюшка, реакція в підсумку одна. Крихти чужої уваги, якої ти так сильно жадаєш, в обох випадках приємні... Так, ти у нас не принцеса і не Попелюшка. Самомилування або комплекси, будь-які, але з інших світів, тут не повинні працювати.... Тому, що бути красивою Водорістю або непомітною Ведмедицею, не одне й те саме, що бути красивою або непомітною земною жінкою.... Ах, ось навіть як? Тим паче. Якщо раніше не впливало, то й тут не вилізе...

Ще? Ще нудьга. А Мозкоїд - розважалка. Якщо десь особисто в тобі є авантюрна жилка, то ось якраз вона і проявилася... Звідки я знаю?... Ні, я в тебе залізти не можу. Сигнали тіла теж бачу остільки-оскільки... Ну, так аналізувати можу, але... У всього має бути причина і, навіть якщо ми до неї докопаємося, не факт, що тебе перестане ковбасити... Скажімо так, я вмію... вміла... зупиняти такі гойдалки, однак лишень тому, що вже погойдалася на них раніше і отримала досвід. У тебе досвіду немає. Ти його зараз отримуєш... Тому мій і не допомагає, що досвід твій власний. Навіть якби ти тут одна з моїми спогадами залишилася, все одно не спрацювало б... Ну, хоча б тому, що крім шоколадно-бананового морозива, ми з тобою ні в чому не збігаємося. І те, що тішило чи засмучувало мене, на тебе взагалі не діє. Так... тому з Мозкоїдом спілкуюся саме я. Не тому, що можу тримати у вузді тіло, а тому, що можу тіло ігнорувати. А ти - не можеш. Ти, взагалі, від нього залежиш більш ніж повністю...

Вибач, але набити цю шишку тобі таки доведеться...

Давай чесно, якби Мозкоїд взагалі, в потенціалі, в принципі, міг щось відчути або, бодай, адекватно відповісти на твої почуття, що лізуть з усіх щілин, я б перша відійшла у бік і побажала б вам "любіться та не сваріться". Але він же лише користується твоєю довірливою закоханістю... Так, думає, що користується. За що ти маєш сказати мені "дякую". Інакше він би давно витирав об тебе ноги. Причому в прямому сенсі...

Не віриш, значить? Ок. З цього моменту він - весь твій. Повідом йому про лист Філа і подивися, що буде. Якщо я буду неправа, визнаю, без жодних обмежень... Так, обіцяю...

--\--\--

- Джоне, можна у вас дещо запитати?

- Звісно... Запитуйте.

- Що таке "убий, якщо можеш"?

- А-а... Це...

- Що? Це було незручне запитання?

- Ні... Просто... Не знаю, як пояснити... Розумієте, це переклад однієї фрази...

- Фрази?

- Так... У мене є... приятель,... який працює в Будинку для літніх людей.

- Будинку... Престарілих?

Ти глуха? Досить перепитувати!

- Це... таке місце... куди звозили старих.

- Навіщо?

- Не знаю. Якийсь місцевий звичай, мабуть.

- І що?

- Ну, їх не стали чіпати. Підселятися в них безглуздо і вони нічим нам не загрожують, тому такі Будинки залишили. Вони максимально роботизовані й не потребують якогось персоналу, крім кількох лікарів. А мій приятель... він...

- Цілитель?

- Ні, він... історик.

- Історик?

Та годі перепитувати вже!

- Так, історик... Знаєте, всі ці люди похилого віку, особливо ті, кому за 70, усі вкриті татуюваннями...

- Чим?

- Ну, такими малюнками...

- Якими малюнками?

- О, найрізноманітнішими. Один, наприклад, весь розмальований комахами. Мій приятель думав, що ця людина була ентомологом або інсектологом, але виявилося, що це не так. Сам старий давно вже в Альцгеймері і не може пояснити навіщо це зробив, але він точно ніколи не займався жучками. Інший може працювати наочним посібником стародавніх інструментів, усіляких гаєчних ключів і домкратів, але він не механік і не слюсар. Крім того, багато з них розписані дивними написами, наприклад, китайською або санскритом. Інколи фрази мають сенс, а іноді абсолютно абсурдні, а то й кумедні. На одній старенькій написані сури Корану, але вона не мусульманка. На іншій - імена дітей і дати їхнього народження. Напевно, у неї завжди було погано з пам'яттю. Ще один дідок має на зап'ястку QR-код. Ми його просканували і виявилося, що це його домашня адреса, як на собачому нашийнику. Може боявся загубитися чи ще щось? У багатьох є штрих-коди, і, судячи з них, ці люди - продукти.

- А та фраза?

- Вона знайшлася на горлі одного араба. Оскільки це точно був не санскрит і не китайська, другу стало цікаво.

- А ви знаєте іноземні мови?

- Лише іспанську. Оригінал - білінгва... Це людина, яка з дитинства розмовляє двома мовами.

- ?...

- Здається, його няня була мексиканкою.

- А, зрозуміло.

- Сам здивувався, коли зрозумів.

Ні, я ніяких інших мов не знаю. Максимум, "здрастуйте" і "дайте це".

- А чим ваш приятель займається в цьому... Будинку?

- Пише доповідь з історії Землі... Точніше, спочатку писав, а тепер просто цілими днями розглядає татуювання...

Норм робота, чо?

--\--\--

Ні. В мене татух немає. Навіть там, де без дзеркала не видно. Зробила одну давним-давно. На попереку. Мені сказали, що там розташована Муладхара... Чакра така... Потім подивишся... І, типу, якщо її простимулювати набиванням тату, то, типу, порозумнішаєш... По-перше, це виявилося брехнею, Муладхара не там. А, по-друге, коли мене рознесло, то напис сильно розплився і його довелося звести. Більше я таким не захоплювалася...

А, це я на мешканців бабусі й дідуся з Гоа надивилася і вирішила, що тату - круто і по-дорослому. Як куріння і безладний секс. Один місцевий абориген і наколов...

--\--\--

Востаннє ми бачилися тут. Можеш Мозкоїду прямо локацію відправити, нехай сам їде... Як знаєш. Так я побачення ще не призначала... Кулон не забудь надіти, він тобі личить...