Псих

Метро. Відійшов потяг. Несуться люди в різні боки. Ненавиджу!

Сльозиться хлопець коханій на грудях. Ведуть милу бесіду друзі. Тьфу!

Всі працюють в телефонах, мчать на зустрічі, читають книги - а ти просто їдеш на пари! Твою мать!

Розвалити б цю колону на шматки, щоб камінці повилітали! Ну я ж не зовсім придурок, трісне тут тільки мій жалюгідний гонор об бетон!

Знову в рамках, знову я жертва суспільного буття, коли ж це закінчиться...

***

Люди ловлять погляд хлопця і пришвидшують крок. Здається, що кожного він готовий роздерти, як дві собаки клітку.

Деякі смільці кидають йому виклик. Але згодом байдуже відправляють глазниці у нове блукання.

Прибуває потяг.

***

Фууух. Довгий видих. Лють потроху відступає. Та каталізатор вже запущено. Новий етап розпочато.