Розділ 5 Як діти створювали кіно
Залетівши додому, наче метеор, Яринка крикнула щосили:
— Мамочко, ти уявляєш, ми будемо знімати і робити кіно!
— Ого,— здивувалася мама. — А про кого?
— Про Мокроніса і Дора. Я ж тобі вчора розповідала.
До розмови доєднався тато:
— І як ви його будете робити?
— Дуже просто. Ми сфотаграфуємо наші малюнки, віднесемо їх Омеляну, а його тато вже зробить усе необхідне.
— Цікаво,— мовив батько. —А як він це зробить?
— Не знаю, але у нього є прилад на якому показували діафільми.
— Овва!— вигукнули мама й тато.
Яринка чимдуж помчала фотографувати малюнок. Вона робила знімки з різних сторін, намагаючись не забути жодну деталь свого героя.
Яринка так захопилася знімками, що навіть не помітила, як прийшов Омелян.
— Вітаю, юний кініматографе,— сказала мама дівчинки.
— Вітаю,— усміхнено відповів хлопчик.
І поспішив до кімнати подружки.
— У мого тата все готово! Тож тепер він збирає усі роботи.
— Клас ‼️— мовила Яринка і додала: — Дивись, що в мене вийшло!
Хлопчик роздивлявся знімки подружки.
— Круто‼️ — Надішли мені їх і я покажу татові.
— Лови,— і фото полетіли, мов пташки, до Омеляна.
— А тепер гайда на вулицю,— гукнув хлопчик.
— Мамо, ми гуляти!— гукнула Яринка.
— Біжіть, біжіть,— мовила мама дівчинки.
Діти гралися у дворі до пізньої години, поки батьки не покликали додому.
******
А ввечері тато Омеляна, зібравши усі малюнки і підписавши юних авторів, пішов до комори, аби зустрітися з сусідом. Адже фото спершу треба роздрукувати, а потім вже щось робити далі.
*****
Час летів, наче стріла, а дітлахи набравшись терпіння чекали на своє перше кіно.
#кіно #малюнки #юніхудожники
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!