КАЗКИ СВЯТІ 2

ДРУГА СТОРОНА НЕМОЧІ

ДМИТРО Люблячий — у свої 23 роки захворів тяжко і був знесилений й втрачав свідомість — але спізнав і побачив — другу сторону немочі — це Божа сила, бо, як написане у СВЯТОМУ ПИСЬМІ СЛОВО БОЖЕ: «Моя сила проявляється в немочах». — і у немочах своїх ДМИТРО Святий відчув ЛЮБОВ БОЖУ — Чоловічу і у сон свій — побачив жінку Бога — Мудрість, яка сяє красою і наповнила серце ДМИТРА — Божою Любов’ю їхньою — елегантною.

СВІТЛО МИЛОСТІ

Свята сім’я Любляча — ДМИТРО і МАРІЯ та РАФАЇЛ і РОЗАЛІЯ діти їх — зробили миліть — привезли груші — мішок і мішок яблук і відро винограду й мішок картоплі у чоловічий і жіночий монастир — і коли з них верталися — то відчули — у їх грудях сяє світло милості Лагідне і ніжне. ДМИТРО мовив Любляче: — Світло милості Милостиве — і є у нас життям вічним. Марія жінка його — і споріднена душа мовила Любляче: — Світло милості ніжне — засяяло у нас — бо вчинили милість Святу — і ми Любимо світло Милості Лагідне і чинити Милість.

КРАСА ЕЛЕГАНТНА

ДМИТРО Люблячий — придумав лин краси елегантної, яка сяє собою — а його Я АЗАЛІЯ вчинила — цей лин лицю його і всьому тілу і душі та їх Марія і діти і собі, бо АЗАЛІЯ теж духом своїм з душа в сяйві лину краси елегатної — і; ця краса є дуже чарівна і дуже приємна — дуже красива — на лиці АЗАЛІЯ і її сім’я.

І АЗАЛІЯ доторкнулася дерев груш і яблунь й персиків та дубів у Містичному лісі — і ті сяють і линуть красою елегатною своєю — це заворожує — краса неймовірна. ДМИТРО мовив до своя Я АЗАЛІЯ щасливо Любляче: — Ти створила рай! АЗАЛІЯ: — А ти придумав Рай.