12

З перших днів після свого приїзду Ольга безроздільно запанувала у Замку. Вона була єдиною дочкою відомого банкіра, тому не звикла відмовляти собі ні в чому, а її врода і гострий язичок ще більш підсилювали бажання постійно бути в центрі уваги. Анатолієм вона крутила, як хотіла, а він підкорявся усім її примхам з несподіваним терпінням.

Ми з Марисею намагалися зайвий раз не потрапляти їй на очі. Лише одного разу вона з'явилася в бібліотеці під час наших занять і безцеремонно перервала мене на півслові запитанням:

- Як називається столиця Іспанії?

- Мадрид, - відповіла я.

- Спасибі, - кинула Ольга через плече і вибігла з кімнати.

Виявляється, вони з Анатолієм планували майбутню весільну подорож. Ольга забажала вийти заміж у новорічну ніч, щоб грандіозне весілля почалося у другому, а закінчилося - у третьому тисячолітті. Вона замовила собі якусь дуже ексклюзивну сукню від відомого модельєра та діадему з справжніх діамантів.

Ольга усім розповідала, що вона походить із давньої аристократичної родини, що її предок - мало не сам король Людовик Тринадцятий, і показувала генеалогічне дерево, котре склав для її батька за шалені гроші якийсь історик. Ну звичайно, за добрий гонорар можна було б навіть до Юлія Цезаря родовід прослідкувати, - думала я ( звичайно, про себе). Мені ж Ольга найбільше нагадувала "саквояжників" з роману "Віднесені вітром" - котрі, швидко розбагатівши, поводили себе як господарі життя, залишаючись при цьому хамовитими і малоосвіченими...

Стояли ясні холодні дні. Наближалася зима, але снігу ще не було. Лише ночами землю покривав сріблястий іній, а вранці сонце розтоплювало його, і на кожній травинці сяяв крихітний діамант.

Одного листопадового ранку я гуляла в саду. На галявині, яку мені було добре видно крізь голе віття дерев, Анатолій з Ольгою збиралися на прогулянку верхи. Трохи віддалік Юрій Зорін протирав лобове скло машини, якою мав їхати до міста.

Садівник привів коней, і тут молодята засперечалися, хто на якому їхатиме. Я не чула їхніх слів, але бачила, як Ольга невдоволено тупнула ногою і , насупившись, відійшла вбік. Анатолій щось пояснював їй, розводячи руками. Та примхлива красуня на всі його слова лише хитала головою.

Коли Анатолій допоміг їй сісти на Принца, я здивувалася: невже Ольга так гарно їздить верхи? Від Марисі я знала, що цей кінь дуже норовливий і непокірний: на відміну від сумирної Ластівки він міг влаштувати справжнє "родео", якщо йому щось не подобалося. Проте Ольга сміливо сиділа в сідлі і не було схоже, що вона не ладить з конем. Анатолій легко скочив у сідло Ластівки і смикнув за вуздечку.

Вони рушили алеєю, але проїхали зовсім небагато. З незрозумілих причин Принц зупинився, насторожено підвів голову і почав нюхати повітря. Ольга потягнула за повід, потім нетерпляче вдарила коня в бік каблучком. Принцу це не сподобалося - він заіржав і хвицнув задніми ногами. Від несподіванки Ольга впустила вуздечку і схопилася за гриву коня, що його ще більш роздратувало. Він став дибки, щоб скинути вершницю. Ольга голосно заверещала.

Анатолій зіскочив на землю, але так швидко, що його нога заплуталась у стремені. Він упав. На щастя Ольги, Юрій, що знаходився за кілька метрів, підбіг до коня, вхопив вуздечку і змусив його зупинитися.

Принц пирхав і намагався його вкусити, та він подав руку переляканій Ользі і майже стягнув її на землю. Ольга вмить утратила всю свою пиху. Розпатлана, червона, вона сперлася на плече свого рятівника і заплакала.

Тут нарешті нагодився Анатолій. Він швиденько відтрутив секретаря вбік і обійняв наречену. Потім, лагідно заспокоюючи її, посадив на лаву, що стояла під деревом.

Історія мала несподіваний і неприємний фінал. Анатолій прив'язав Принца до дерева і кілька разів з усієї сили вдарив його батогом. Кінь заіржав так, що аж мені було чути. Ольга, весело посміхаючись, спостерігала за покаранням. Вона вже цілком заспокоїлася і час від часу кидала кокетливі погляди на Юрія, що досі порався біля машини.

Мені стало гидко. Я повернулася і швидко пішла до будинку.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.