17

- Круто! - сказала я, коли пісня закінчилася, і ми підійшли до канапи, що стояла у кутку зали, та присіли на неї. - Це ви самі тільки що переклали?

- Ні, не тільки що, а коли ще вчився в університеті, - він знайшов дві чисті склянки та налив нам лимонаду. - Було в мене таке хобі.

- То ви пишете вірші? - не вгавала я.

Ежен тільки збирався відповісти, як до нього підійшов офіціант і щось прошепотів на вухо. Я побачила, що його обличчя вмить із спокійного та розслабленого стало похмурим.

- Вибачте, але мене просять до телефону, - сказав він мені та вийшов із зали.

Я зручніше вмостилася на диванчику і повільно смакувала кисло-солодкий напій. Мої думки все крутилися навколо Ежена. "Якийсь він дивний, - думала я. - Сам, неначе герой тієї пісні, що постійно носить маску..."

Раптом у залі спалахнуло світло, музика стихла. На естраді з'явився Анатолій, вже трохи напідпитку. Його краватка з'їхала набік, на завжди блідому обличчі з'явився ледь помітний рум'янець. Ольги ніде не було видно.

- Панове, - змовницьким тоном промовив наречений. - Запрошую усіх зараз до басейну. Ви ніколи не пробували купатися у шампанському?

Жінки захоплено загомоніли, чоловіки підсміювалися, переглядаючись між собою. І всі заворушилися, таки й справді прямуючи до басейну. Я теж зробила вигляд, що спускаюся вниз , у підвальний поверх, де знаходилися сауна та критий басейн, але по дорозі тихенько звернула в бібліотеку. Мені хотілося ще посидіти наодинці з самою собою і поміркувати, а в бібліотеці Замку я завжди почувалася найзатишніше.

Проте, увійшовши до кімнати, я знову зіткнулася з Еженом. Він сидів у кріслі біля вікна, на підлозі біля його ніг лежала телефонна трубка, на круглому столику стояли кілька пляшок, до половини наповнений келих і ваза зі свіжими фруктами. Він, здавалося, зовсім не здивувався, побачивши мене.

- Там усі збираються купатися в басейні з шампанським, - не знайшла більше що сказати я.

- О ні, я пас, - він похитав головою. - А ви що, за тим прийшли, щоб повідомити цю новину?

- А може, я теж хотіла трішки випити, - несподівано для самої себе заявила я. Було таке враження, що в мозку ввімкнувся автопілот, налаштований робити дурниці. Я сіла у крісло, що стояло з іншого боку столу, і спробувала виглядати якомога більше невимушено.

- Вино, коньяк, віскі? - незворушно спитав Ежен.

- А що п'єте ви?

- Коньяк.

- То налийте й мені.

Я взяла до рук маленький келих і одним махом випила половину його вмісту. Здалося, що рідкий вогонь полився по горлу прямо в шлунок.

- Хто ж так п'є ? - зауважив Ежен. - Треба маленькими ковточками. І закушуйте, будь ласка.

Я слухняно взяла з вази на столі гроно винограду. Ягоди були великі і солодкі, але якісь... несправжні. Як і все, що відбувалося сьогодні.

- От і настало двадцять перше століття, - сказала я, посьорбуючи коньяк. - Знаєте, коли я вчилася в п'ятому класі, ми з подружкою стали рахувати, скільки нам виповниться в двотисячному році. Тоді була якась секта, не пам'ятаю назви, яка стверджувала, що в цьому році настане Апокаліпсис. І от ми порахували, що нам буде двадцять один , і я кажу - "ну це вже майже старість, помирати не страшно..."

- А тепер страшно? - запитав він.

- Тепер я не вірю у кінець світу. Вірніше, знаю, що рано чи пізно він станеться, але це буде дуже не скоро. Налийте мені, будь ласка, ще трішки!

- Може, вже досить? - спитав Ежен, але наповнив мій келих наполовину.

Я відчула, що мені "вступило в голову", стало дуже весело, захотілося сміятися. Ежен, навпаки, сидів зовсім без настрою, я бачила, що він думками перебуває десь далеко.

- Може, мені й справді піти скупатися в басейні? - задумливо сказала я, допиваючи останні краплі коньяку.

- Не думаю, що це гарна ідея. Давайте, я вас проведу до вашої кімнати, і ви підете спати.

- Я й сама прекрасно знайду дорогу, - я встала з крісла і аж поточилася - вся кімната ніби трішки хиталася переді мною. У мого організму була одна особливість - будь-який міцний алкоголь дуже швидко діяв на мене, тому на всіх студентських вечірках я зазвичай обмежувалася легким вином або пивом. Сьогодні ж я порушила свої правила, і хоч випила порівняно небагато, та почувала себе геть п'яною.

- Не дякуйте, мені все одно по дорозі, я теж іду до своєї кімнати, - він міцно узяв мене під руку і повів по сходах.

Назустріч нам ішов Анатолій, у нього в руці був пакет, з якого виглядали горлечка пляшок. Певно, після цього весілля Олександру Івановичу доведеться добряче поповнити свій запас напоїв - подумала я і засміялась. Мене зараз розважало усе навколо.

- О, Софі! - вигукнув Анатолій і теж розсміявся. Брата він демонстративно ігнорував, наче його й не було поруч. - А вас усі зачекалися... Ходімте, там дуже весело!

- Залиш її в спокої. - чітко розділяючи слова, сказав Ежен. - Іди собі, куди йшов

Анатолій уважно зміряв нас очима і презирливо посміхнувся.

- Ну-ну, - тільки і сказав він. Повернувся й пішов нетвердою ходою, пляшки в його пакеті тихенько побрязкували.

Я раптом втратила увесь свій веселий кураж. Як швидко п'яніла, так швидко хміль і сходив з мене, і мені стало незручно.

- Відпустіть мене, - сказала я Ежену і вирвала свою руку, - Я що, ваша власність?

Несподівано я помітила, що він аж перемінився в лиці. Його очі потемніли від гніву.

- Слухай, якого дідька ти весь час маячиш поряд? Він що, платить тобі, щоб ти шпигувала за мною?

Я витріщила очі від здивування:

- Хто? Анатолій?

Він уважно подивився на мене:

- Добре, цю тему закрито. Ось твоя кімната, іди спати.

Тепер уже я відчула себе розлюченою:

- А ми що, вже перейшли на "ти"?

- Я з п'яними на "ви" не спілкуюся...

Я спересердя не могла потрапити ключем у замок, руки тремтіли, і лише з третьої чи четвертої спроби двері відчинилися.

Вже на порозі я обернулася і крикнула йому:

- А ти надто високої про себе думки! Корчиш з себе інтелігента. а насправді - такий же самозакоханий "мажор", як і всі!

- Тепер замкнися зсередини і нікому не відчиняй, навіть, якщо хтось буде стукати... - не дослухавши, я хряпнула дверима прямо перед його носом.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.