Кавова поезія

Мої слова, вони як краплі,

Сліпого, ніжного дощу.

Вірші про каву ароматні,

Солодкою я пригощу.

Захоплення людиною відомою,

У тиші голосно читати?

З бажаннями, а не із втомою,

Навіщо почуття ховати?

І ти десь близько, зовсім поруч,

Всі мрії мабуть не здійснити.

Навіщо почуттям ліворуч,

Щоб каву і мене любити.

Кавовий постскриптум:

Спробуй зі мною солодкої кави ковточок,

Що дарує насолоду, наче щастя шматочок.

17 грудня 2013 року

© Олександр Гущин Кава