Річка Маруся

Річка Маруся

- Літоооо! – голосно кричу я, піднявши з радості до неба руки. Примружую очі від яскравого сонячного проміння, високо підстрибую та мерщій біжу босоніж до річки Марусі. Як же я люблю літо, канікули та річку Марусю! Разом зі мною біжить мій вірний друг – пес Біба. Він голосно гавкає, мабуть, радіє разом зі мною теплому дню та можливості покупатися у річці. Ми біжимо наввипередки, Біба перший добігає до річки і, не чекаючи на мене, стрімголов стрибає у прозоре плесо води. Річка манить і вабить мене, мале дівчисько, своєю свіжістю та чарівністю. Швиденько знімаю з себе платтячко, занурююся у воду і гублюся в юрбі дітлахів: пірнаю, повзаю на колінах та перебираю воду руками, вдаючи, що пливу і голосно регочу від радості…

Високо в небі над нами літають ластівки, в траві цвіркочуть коники-стрибунці, над головою дзижчить комашня, а мені – байдуже! Нехай заздрять моєму щастю!

Верби та вільхи вишикувалися вздовж річки та спостерігають за іграми малечі у воді, вітер куйовдить на деревах гілля з листям, напевно, підмовляє їх не сумувати, а також радіти новому дню.

Аж ось з берега у річку величаво та поважно гусак веде своє сімейство – маму гуску та маленьких гусенят. Усі рядочком один за одним спускаються до води, гусак сичить на всі боки, оберігаючи та захищаючи свій рід від можливих недоброзичливців.

Як не дивно, але місця вистачило всім. Маленька річка Маруся широко відкрила свої обійми та гостинно зустріла і дітей, і гусей, і комашню, і травинку, і пташину… Яку ж бо велику душу та позитивну ауру має ця маленька річка!

Незчулася як сонце сідало за обрій та в поспіху намагалося лагідно зігріти дітлашню останніми лагідними промінчиками, які щезали десь далеко за лісом. Один за одним втомлені діти виходили з води, на мокре тіло одівали одежу і, плентаючи ногами, зголоднілі, втомлено брели додому.

Понуривши голову, також іду на берег. Пісок прилипає до мокрих ніг, та мені байдуже, втомилася. І де тільки сили поділися? Біба трясе своїм мокрим тілом і бризки води з його мокрої шерсті летять на мене. Ми разом мовчки прямуємо стежкою до рідної домівки.

Завтра буде новий день, нова зустріч з друзями та з річкою Марусею.