Старобільськ
Слобода Більська заснована 1686 р. українськими козаками однойменного містечка Полтавщини на території Острогозького Слобідського полку.
Згодом її перейменували на повітове місто Старобільске.
З 1730-х рр. селище називається Стара Біла.
1797 р. отримало статус міста та перейменоване у Старобільськ, стало повітовим центром Слобідсько-Української губернії.
1863 р. тут запрацювала жіноча громада.
1886 р. вона реорганізована у жіночий православний монастир на честь ікони Божої Матері "Всіх скорботних Радість".
1918–1921 й 1929–1930 рр. Старобільськ був центром українського повстанського руху на Півночі Луганщини.
2 жовтня 1920 р. тут Нестор Махно уклав воєнно-політичну угоду з командуванням червоної армії про спільну боротьбу проти врангеля. Можливо, десь тут Махно і заховав свої скарби.
1921 р. місто окуповано більшовиками, закритий жіночий монастир.
Старобільськ був столицею радянської України протягом декількох днів під час Другої світової війни.
1974 р. Старбільську україномовну середню школу № 1 з золотою медаллю закінчив Іван Олексійович Світличний. Тут також вчилася Надія Олексіївна Світлична.
1991 р. Старобільськ повернувся до України.
1992 р. відроджено жіночий монастир.
У Старобільську регулярно відбувались етапи чемпіонату України з автомобільного кросу на автокросовій трасі "Південна".
У вересні 2014 р. до Старобільська евакуювали Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка та Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка.
24 серпня 2015 р. на Меморіалі Слави Старобільська урочисто відкрито пам'ятний знак воїнам, полеглим за Незалежність України.
2015 р. краєзнавчий музей міста набув статусу обласного.
Тут також функціонувала Луганська обласна універсальна наукова бібліотека.
Окуповане у березні 2022 р.
.
Тут народилися письменники Іван Савич, Елеонора Бельська та Сергій Жадан, і астроном Микола Федорович Бобровников.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!