Передмова
Мої вітання, шановні читачі!
Дуже приємно звертатися до людей, які читають книжки і мають багатий внутрішній світ та інтелект. І, звісно, одна з цінностей книжок - ставити перед читачами запитання, змушуючи замислюватися над різними сторонами людського життя, шукати розуміння і формувати свій світогляд.
Коли народжується людина, вона не має вибору, у яких батьків народитися, якої статі, якої раси, у якій країні, у які часи, з якими якостями і таке інше. Ми користуємося тим, що отримали, і пливемо за течією життя, загрібаючи веслом, кожен у своєму темпі, то до лівого берега, то до правого. Розвиваючи сюжет книги, я відштовхувався від думки: "А що буде, якщо?" І одне випливало з іншого, шукаючи спосіб, щоб збалансувати між обставинами, можливостями, почуттями та людською мораллю.
Вже тривалий час мене захоплює думка про спільну творчість з іншими авторами, щоб писати, як грати в театрі. Кожен герой - окремий автор, який розвиває свій персонаж і взаємодіє в оповіданні з іншими авторами. Тому я в постійному пошуку співавторів. Я думаю, що і діалоги будуть живішими, і сюжет реалістичнішим. Адже чоловікам не дано зрозуміти прекрасну половину людства глибоко і повністю, як і навпаки. І є вікові відмінності. Якось дивився ролик молодого співака з піснею "Соколята". Голос чудовий, техніка виконання, але почуття дуже поверхневі. Та й звідки взятися глибині? Адже не переживав пологи зі своєю коханою, не тримав на руках свого новонародженого немовляти, не вдихав його невимовного запаху, не страждав під час хвороби дитини, коли готовий сам винести набагато більше, аби дитя не страждало. Так само і поверховість опису авторами різних моментів людського життя. Якщо ти переживав подібне, бачив це із собою поруч, був очевидцем або спілкувався з очевидцями, маєш співчуття і бажання допомагати оточуючим, викликаєш їхню довіру і дружбу, то, якщо дозволяє красномовство, зможеш описати ці відчуття й обставини. А якщо ні, то це фантазії, які не мають під собою твердого ґрунту життєвого досвіду і комунікації з людьми. І, звісно, читач усе це відчуває.
Люблю серіали і бачу подумки сюжет, як кадри фільму. З само́го початку роман замислювався, як історія для серіалу. Пропоную і Вам, люб'язний читачу, знайомлячись з розповіддю, уявити візуально те, що відбувається, у своїй фантазії. А якщо підберете, як режисер, улюблених акторів на ролі, то сподіваюся отримаєте ще більше задоволення.
Хочу подякувати видавничій платформі "Аркуш" за можливість поділитися своїми літературними думками, знайти свого читача, однодумців та просто гарних людей.
Усім нам Миру, Свободи, Щастя, Здоров'я, Грошей і Кохання!
Щиро Ваш, Олександр Шурховецький.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!