Збірка третя "Дороги життя"

Я не знаю чому,

але потрапила в тюрму.

Знати б де справедливість,

бачу лише кругом мінливість

і правди тої не добитися,

не дають навіть вбитися.

Так страшно й погано мені,

знову та знову кажу ні,

але звук вдаряється в пустоту

і зникає замовкає об стіну ту.

Коли подумати то важко стає,

ніхто кров свою за правду не проллє.

Божеволію поволі і плутаються думки,

за ніч посивіла і бачу вже колір своєї труни,

яка чорна як моя душа,

спливла щаслива година моя.

Кайданки на тілі закривають кайдани сердечні,

справи вершила я надто безпечні

і так скінчився мій шлях боротьби,

в долині тіней не помагають мольби.