Свій серед чужих, чужий серед своїх

Невипадково до свого допису, котрий спробую створити у вигляді трагікомедії, яка поєднає в собі елементи комедії і драми, я вибрав саме цей заголовок, навіть недумавши її копіювати з савдеповського фільму, а просто тому, що ця назва дуже влучна до нього.

У багатьох дописах, якщо не у всіх майже, головні герої - розумні, дотепні, винахідливі, а дурня завжди виставляють у світлі недалекої, інтелектуально - обмеженої людини, навіть в розмовній українській мові використовують словосполучення: набитий дурень, дурна голова, голова з вухами, туман, бронелобий і т.п.

Навіть коли їдеш в громадському транспорті, то всерівно десь почуєш:

- Ну ти і дурень!

Чи дехто вживає, доволі часто, по телефону це словечко.

Щось не так зробив по роботі:

- Дурень, що тут вдієш!

Приходиш додому і дружина тобі теж каже, що ти - дурень, бо зарплата в тебе зовсім мізерна в порівнянні з Вовкою, котрий "працює рішалою", до війни на митниці,а тепер " допомагає" чоловікам мобілізаційного віку і незалежно що він там вирішує, проте їздить не так як ми, на старих іномарках до 2014 року, а він - на "Рендж Ровері", останнього модельного ряду і на війну він теж не піде, бо все - схвачено!

Тобто, він - розумний,а ти - дурень!

Потім заходиш в кімнату перепочити і побути на самоті, а з клітки папуга дивиться на тебе якось прискіпливо і вимовляє, причому дуже виразно:

- Дурень, ох і дурень!

Причому він це напевно не про себе говорить, ну бо дивиться просто на мене, таке враження що прямо мені в очі, що аж мурахи по спині, бо таке відчуття, що бачить він мене наскрізь - містика тай годі.

І задумаюсь мимоволі, адже ні я, ні дружина його не вчила таким словам, тай підвид його тугий до вимови слів.

Можливо, він це навчився слухаючи наше спілкування, чи те, що телевізор постійно вімкнений, коли ми дома.

І ось сидиш перед тим телевізором, але дивишся як скрізь нього і чомусь те слово - дурень, не виходить в тебе з голови і замислюєшся, то виходить що я якійсь Іван - дурник з казок рф, гроші наче заробляю непогані, роботу теж маю до душі хорошу, а відчуваю себе якимось Ємелею - неробою, персонажем рф народних казок, де всі дурні,нероби, солдати - п'яниці і це навіть якось толерується в рф,тобто в їхньому суспільстві - це є прийнятим.

Ну але добре що я просто - дурень, а не кіт - ідіот з роликів в ТікТок, де він, наділений містичною силою, ламає в домі меблі, б'є посуд і побутову техніку.

Хм, а так хочеться, після "дурень", наповнитись такою містичною силою хоч на декілька хвилин..

Ви знаєте, це слово - дурень, я чув з самого дитинства.

Мої однокласники були недуже охочі до виконання домашніх завдань і ганяли на дитячому майданчику то в баскетбол, то футбол і кричали мені у відкрите вікно :

- Що ти як дурень сидиш дома,виходь на двір грати!

Проте я дійсно як дурень сидів і вчив уроки, писав домашні по математиці і іншим предметам, бо розумів що мені ще однокласникам потрібно дати списати, бо вони не мають часу за іграми на це.

Ви уявляєте?

Ця проблема триває ще з самого дитинства.

Тобто я, як дурень, робив такі "дрібні" справи як уроки з поважних виглядом і саме страшне те, що мене мало хто розумів, навіщо я даю всім списувати, виходить я був таким собі - своїм серед чужих і чужим серед своїх.

Тобто, я як дурень, котрий не знаходив собі місця, якщо однокласники не виконають домашнє завдання, то отримають погану оцінку і я відчуватиму тоді вину за собою.

Дивна у мене якась логіка була - дурна, хоча з дитинства мені щастило, бо поруч були мої розумні і кмітливі друзі, котрі охоче списували в мене і отримували гарні оцінки!

З дитинства я відчував таку собі нестачу розуму у моїй дивній поведінці, по відношенню до інших дітей,проте я її пізніше компенсував отаким ось досвідом.

Я завжди пристойно, охайно вдягався, був творчим, посміхався життю і іноді мені здавалося, що я вже не геть такий дурний, як мене називали діти і іноді мама, за моє надмірне захоплення наукою,читанням, а ні, щоб провести час з ровесниками за грою.

- Навіть мама, уявляєте !?

Я намагався ніколи ні з ким не сперечатись, якщо це не стосувалось точних наук, бо я знав, що всерівно буду правим для себе, а для інших - дурнем.

Проте, я вже тоді замислювався над тим, що робити добро розумним - це теж саме, що підливати воду в море.

Проте роблю далі...

Інколи спасав навіть алкашів, коли розмови про шкідливий вплив від надмірного вживання алкоголю не приносили ніякого ефекту і єдиним ефективним методом було їх закодувати.

- Знаєте що мені сказав пізніше колишній алкаш?

Сказав, що " дякуючи мені, дурневі, він тепер не може навіть нормально відпочити на банкетах".

- Господи, знову я - дурень!

Та скільки я вже можу бути тим дурнем?!

О, щоб не забути потім, запитаю:

- А як ви молитеся в церкві?

Розбивали хоч раз лоба, чи просто підлогу?

Ні?

- Бачите, я теж ні, значить все-таки в нас з вами є щось спільне, не завждиж мені у вас в шістках ходити..

- Ну це я так, відволікся, перекур типу, немає що робити, то думаю якусь дурню бовкну, незважайте.

- До речі, ви знаєте яка моя улюблена гра?

- Що ви так посміхаєтесь лукаво? -Так,звісно,моя сама улюблена популярно-стратегічна гра - "Дурень".

Особливість тієї гри - останній гравець, у якого залишились карти, залишається в дурнях, а переможець - той, хто першим скинув свої карти.

Так, в мене завжди при цій грі залишаються карти на руках, тому що потрібно було ще в дитинстві прислухатися до корисних порад хлопців ( котрі з дитинства грали в дурня), і маму, котра не могла мене вигнати гуляти.

Та про що я пишу тут, ну хлопці дійсно - молодці, вони і в ігрові автомати шпилять, казино віртуальне та і ін. різноманітні азартні ігри, на гроші.

Навіть, нічого страшного в тому, що іноді вони програють свої останні гроші, коштовності і квартири батьків.

Нічого страшного, що дехто з них стає пацієнтом психіатричної клініки з діагнозом - "Гравець".

Це не страшно, головне - вони вміють і грають, не то що я, навіть в дурня грати не вмію, що сам заробляю на квартиру, на автомобілі для себе і дружини, ні щоб батькі дали, як нормальним розумним хлопцям, платимо самі за комуналки, а не як платять батьки, котрі живуть з моїми ровесниками.

От і дружина каже:

- Глянь он в Олексія, батьки живуть з ним,платять за комуналки, наскільки це легше, а ми самі тягнемо .

- Дурень ти, одним словом, що тут скажеш!

Раніше, в розквіт 90-х ішли служити срочну службу теж дураки,подібні мені, а залишитись в армії, це взагалі потрібно було бути - камікадзе, бо країна тоді переживала якусь кризу економічну, після розпаду союзу на СНД.

Не платили заробітних плат, на зароблені кошти видавали незрозуміло що, добре що іноді продукти харчування, що хоч якось можна було звести кінці з кінцями.

- А що робили мої ровесники?

Вони йшли в бандитські формування, під гучною назвою - "Рекет"!

Там крутилися реальні, великі "лв", хороші на той час автомобілі..

Там не потрібні були знання, досвід, який я, як дурень, накопичував роками, там потрібна була хороша фізична підготовка і пістолет.

- Ну і що що більшість з них розстріляли, а в декого за плечима - серйозний тюремний стаж?

Зато вони певний час їздили на нормальних авто, а не так як я тоді - на велосипеді, проводили час в розкішних готелях, ресторанах, яхтах з гарними дівчатами.

- Це все тому, що вони - могли, тому що вони - розумні пацани,а не такі як я!

Зараз теж не дуже багато охочих до мобілізації, тому і мають пацани призовного віку бронь, ну іноді за гроші, але мають!

- Про що це говорить?

- Про те - що вони розумні і мають підхід до всього і до всіх.

Неважливо, що деким з них вже займається ДБР і хтось вже під слідством, зато вони насиділись досхочу дома, поки хтось за них воював на сході.

- Вони зовсім не дурні, о ні.

- Ну а Вовка "Рішалово"?

- Ну а що Вовка?

Вовка перебуває під слідством у СІЗО і світить йому чималий термін.

"Зато він має все"- як каже моя дружина.

На що я роблю їй маленьку поправочку - мав, бо там стаття передбачає повну конфіскацію майна, яке він, по своїй скупності, завжди все оформляв на себе.

- А я?

А я, як був дурнем, так напевно і лишусь ним.

Самі будемо платити за комуналки, жити в окремій квартирі, не кожен місяць міняти авто, як Вовка, а раз на рік.

- Отак воно - жити дурнем!

Жити дурнем - але не бути ним!