Мій ректор — гусь

— Не здумайте підняти свою голову! От просто не здумайте! — гарчав чоловік, шарудіючи по столу всім чим тільки можна. Але ця паніка мене настільки заінтригувала, що я таки перевела погляд угору та побачила... — Анабель! — Що...?! — з цікавістю розглядала чоловіка, прикритого м'якеньким багровим рушником. Не знаю, що в мене більше викликало емоцій — красиве рельєфне тіло чи те, що це безсовісне тіло торкалося мого рушника, на яке я випічку ставила! — Це, між іншим, мій улюблений! А ви його приклали до...! До...! До...! — Що, "до", Адептко? — глузуючи протягнув ректор, міцно тримаючи річ на місці. — До "гуся" свого приклали! — спересердя знайшла синонім. — Мій! Улюблений! ❗Вхід на дієті суворо заборонено! Але якщо дуже хочеться, то можна. ❗ Чекаю в коментарях ваші улюблені фрази)