ХІРОМАНТІЯ

Антон у свої 27 вирішив, що вже готовий до одруження. З Яною в них були дуже гармонійні стосунки, тож він вирішив зробити їй новорічний подарунок - каблучку з діамантом і запропонувати руку і серце. Але Антону не хотілося, щоб це була звичайна банальна пропозиція. Хотілося чогось незвичайного, дивовижного, такого, щоб запам'яталося. Ідея прийшла одразу, бо Яна захоплювалася хіромантією і давно хотіла потрапити на прийом до хіроманта.

- Тільки до справжнього, розумієш, до справжнього! А не до якогось шарлатана! - говорила вона щоразу, коли мова заходила про читання всяких там ліній на руці.

Треба тільки все організувати. "Чого тільки не зробиш для коханої!" - з усмішкою подумав Антон.

По допомогу Антон звернувся в компанію з організації свят.

На короткий термін було знято приміщення, в якому було створено антураж кімнати для ворожіння. Спеціально надрукували флаєр, у якому йшлося про те, що хіромант у сьомому поколінні Іларіон запрошує всіх охочих на сеанс. Антон цей флаєр показав коханій, сказавши, що до цього хіроманта ходила його співробітниця Олена, яку Яна теж знала. Загалом, Олена в захваті! Усе збулося! Звісно, Яна "клюнула", зателефонувала в офіс Іларіона і записалася на прийом.

У призначений день, Антон, йдучи на роботу, сказав Яні:

- Крихітко, вибач, сьогодні я не зможу відвезти тебе до хіроманта. Зайнятий по роботі. Але зможу тебе забрати.

- Гаразд, - відповіла Яна і поцілувала коханого на прощання.

Антона загримували так, що його і рідна мати не впізнала б. Усе було готово, чекали на прихід Яни.

Дівчина прийшла вчасно. Двері їй відчинила "асистентка" Іларіона, допомогла роздягнутися і провела в кімнату. Посеред кімнати стояв стіл, задрапірований бордовою тканиною. По всій кімнаті були розміщені палаючі свічки. У кутку стояла старовинна шафа, в якій були не менш старовинні книжки. Асистентка посадила Яну за стіл і попросила почекати, Іларіон зараз прийде.

- Добридень, Яно, - осиплим голосом, щоб не бути впізнаним сказав Антон-Іларіон, увійшовши до кімнати, . Звичайно, дівчина його не впізнала.

- Доброго дня, - відповіла Яна.

- Ви готові дізнатися вашу долю? - запитав "хіромант".

- Готова, - прозвучала рішуча відповідь.

- Дайте мені вашу праву руку, - дівчина простягнула вказану руку. Антон узяв простягнуту долоню. - Бачу, що ви хороший фахівець, вас оцінили на роботі й запропонували підвищення?

- Так, це правда, - відповіла здивована Яна.

- Погоджуйтеся! - сказав "хіромант" і продовжив - Бачу, що була загроза життю кілька років тому. Вас практично з того світу витягли.

- Було таке - сказала дівчина, дивуючись ще більше.

- Бачу, що наступного року вийдете заміж.

- Справді? - запитала Яна з надією.

- Так, - сказав Антон. - А тепер для повної картини, мені потрібна ліва рука.

Дівчина простягнула другу руку. У цей момент Іларіон відкрив якусь стару коробочку, що стояла на столі. Щось із неї дістав. Узяв кисть Яни, перевернув долонею донизу і швидко одягнув каблучку на безіменний палець.

- Що ви робите? - скрикнула дівчина, висмикнувши руку і підхопилася зі стільця.

- Яночко, ти вийдеш за мене? - запитав Антон стаючи на коліно і знімаючи маску з перукою.

На мить Яна засумнівалася в тому, що все правильно зрозуміла і що перед нею її Антон. Але впізнавши коханого остаточно, кинулася до нього на шию і голосно сказала:

- ТАК!