ПОСТСКРИПТУМ

– Ще один рік відбули! - втомлено сказала Снігуронька, знімаючи шапочку з хутряним оздобленням, і плюхнулася в крісло.

- І це радує! - відповів Дід Мороз, знімаючи червоне пальто. Він підійшов до шафи, поставив палицю, повісив пальто і, зачиняючи дверцята, глянув у дзеркало. На нього дивився високий, повний чоловік з білим волоссям та бородою.

– Як це можна носити постійно? - запитав він, поплескавши себе по животу, що трохи випирав. - Настав час приймати свій вигляд.

- А мені більше подобається, як я зараз виглядаю, - відповіла йому Снігуронька, погладжуючи русяву косу.

- Ще б! У натуральному вигляді ти не така молода і ефектна! - реготнув здоровань і клацнув пальцями. Тепер у віддзеркаленні на нього дивився високий, худий чоловік, одягнений в усе чорне.

- Давай, перевтілюйся і святкуватимемо Новий рік! - сказав він Снігуроньці, яка ображено дивилася, як він виходить з кімнати.

- Можна подумати, ти натуральний красень! - кинула вона йому в слід.

Підійшла до трюмо, помилувалася статною фігурою, молодістю, покрутилася перед дзеркалом, ляснула в долоні і знову подивилася у відображення. Тепер на неї дивилася підстаркувата жінка, худа і трохи сутула, з гачкуватим носом. Тьхукнула на своє відображення і пішла за своїм супутником.

У великій просторій кімнаті стояв громіздкий стіл, обставлений різними стравами. Свічки у срібних канделябрах освітлювали кімнату. У каміні палав вогонь, від цього було тепло та затишно. У кутку стояла величезна пухнаста ялина, вбрана іграшками і сяяла вогнями.

- Правда, тут набагато краще, ніж у моєму замку? - спитав чоловік у чорному, сидячи в кріслі-гойдалці біля каміна.

- Правда, - пролунала відповідь. - Тільки всі ці перетворення назад щоразу вганяють мене в такий стрес! Нагадай мені, навіщо ми цим займаємось? - запитала Баба Яга.

- Має ж хтось це робити! - відповів їй Кащій, сідаючи за святковий стіл.