Любов чи звичка?

- Мій син,Диявол!- у пів голоса заявила Єва. На цю заяву мені хотілося чи то сміятися чи то заздрити.

Син моєї подруги Єви цілком нормальна дитина. Милий ввічливий хлопчик,майже джентльмен. Завжди відчинить перед тобою двері,привітається і обов'язково зробить комплімент. Із окультного в ньому лише зовнішність!Пекельно красивий хлопчина. Усі діти гарненькі коли вони малі та Ілай особливий. Він із тих дітей, яким пробачають розбите вікно за усмішку,а за заплакані очі пробачили підвішеного за ноги, сусідського пса.

Нескінченні підриви петард під вікнами сусідів, бійки мало не до пів смерті,залякані однокласники і навіть деякі старшаки. А на довершення, зникнення.

Я заздрила Єві адже її син на відміну від моєї доньки такий чудовий і комунікативний,але все ж трохи дивний.

Він розмовляє з моєю донькою так наче знає про неї усе її звички її погляди на життя. Та головне дивацтво їхніх розмов це спогади.

Спогади яких не повинно бути у восьмирічних дітей.

Слід зазначити що моя донька Айві завжди була сором'язливою, вона не вміла та й не могла зв'язати і двох розумних слів при розмові із сторонніми людьми,байдуже однолітки це чи дорослі.Частіше Айві просто могла накивати п'ятами після привітання, яке вона ледве з себе видавила.

Та з Ілаєм відпрацьована схема Айві тріснула. Їхня перша зустріч була точкою відліку. З перших секунд щойно їхні погляди зустрілися і перші доволі чудернацькі слова якоюсь іноземною мовою пролунали з їхніх дитячих вуст .

Ви вірите в реінкарнації?

Якщо ні то послухайте історію про мою дочку айві і її чоловіка Ілая,які познайомилися у 1976 році. Ні я не помилилися в числах, просто в день їхнього знайомства вони мали інші імена Жанна та Альватор.

Про їхнє життя у той час Ілай розповідав неохоче,часто відволікався на спогади про померлих друзів про те скільки і хто був на похороні і поводив себе у свої вісім як дід у віці 80 років постійно отримуючи від Айві стандартні для старого подружжя поправки і за тріщини.

- Кохана я тобі ще раз повторюю ці квіти були на клумбі Ванеси а не Пітера!

- Яка клумба? у Ванеси одна амброзія росла в тих затоптаних бур'янах! А от у Пітера біля мольберта росли ті квіточки ти ж мені їх сам приносив коли п'яний з випускного вертався!

І ще купа подібних розмов,що б уявити мою ситуацію вам варто просто уявити буденну розмову своїх батьків або бабусі і дідуся тільки за умови що вони з якоїсь причини перетворилися на дітей.

- Та не про це ми з тобою думаємо треба поїхати і подивитися на наш будинок, не дай бог Йорк все ж таки добудував ту задрипану баню я йому пригадаю той випадок з презервативами, нагадаю.

- Любий якщо ти це зробиш я нагадаю тобі як ти з Латиною у 86 намагався вкрасти з ранчо кобилу,а викрив переслідувача!

- Кохана ми підписали контракт про нерозголошення!

- Це було у минулому!

- І саме тому ми маємо мовчати, бо зараз нам ніхто не повірить! Це те саме, якби ти зараз прийшла до Макса і сказала "Я твоя мама!"

- Я б змогла це довести я знаю кожен шрам на його тілі і як звали його перше кохання у дитячому садочку і що він для неї готовий був зробити. Та й ти б зміг якби захотів. Згадай лишень ту історію з полювання коли ви двоє повернулися з дитиною на руках і сказали що " Він тепер буде жити з нами! -Ми ж про це заприсяглися нікому не говорити і не згадувати.

Слухати сімейні історії та таємниці чужої родини яку ти навіть в очі не бачила це дивно та ще дивніше що люди які були одружені у минулому житті у своєму новоявленому житті також збираються одружитися!

Це прояв кохання чи це звичка?

- Мій син Диявол і здається він повернувся назад у пекло,- пошепки промовляє Єва.

- Ні міс Єва ваш син людина і він зараз у приймальні,його знайшли три дні тому ,вашу подругу затримала поліція її підозрюють у викраденні! Її дочка Айві, яка теж стала жертвою її хворої психіки, також там ! Якщо хочете їх побачити можемо їх покликати!

- Айві? Ні! благаю, ні! Він мене не пробачить, Ілай мене вб'є! Він знає! Він точно знає! Він прийшов мене вбити!

- У пацієнтки почалась Істерика,знову ,несіть заспокійливе!

- Пробачте малі схоже не сьогодні!

- Нічого я почекаю ,- відповів хлопець років тринадцяти тримаючи за руку дівчинку того ж віку зі свіжими опіками по всьому тілу.

Кінець.

Авторці відомо про помилки, відсутність ком та сенсу в цій історії

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.