Сцена 11.1
- Ми можемо знайти когось з місцевих та попросити купити для нас компонент, - мовив підземець після деяких роздумів. Когорта кивнула. - Про всяк випадок, якщо нас шукають і некроманти теж.
- Вважатимемо, що шукають, - тихо й сердито сказала лісодіва. - Краще думати гірше, ніж є, замість того, щоб заспокоювати себе.
- Краще думати, як є! - заперечив магус, чухаючи підборіддя. Він знайшов самотню волосину та намагався її висмикнути.
- Але ми не знаємо, як є, - додав шальвір. - Тому я знайду та вмовлю когось купити ту кляту жовч. Хоча б трохи заплутаємо сліди.
- Чому саме ти? - Ґуґуг недовірливо скосив очі.
- Бо ви не вмієте домовитися навіть між собою. До того ж, на мені все ще броня Гільдії Злодіїв, мені досить зняти ці каптура та балахона, щоб відвести підзору від пригодників.
- Вони ж шукають підробного злодія теж, - зауважив ватажок.
- Я ризикну. Гадаю, що посполиті цих вулиць не часто спілкуються з охороною, тому не знають цього.
- А якщо вони спілкуються з Гільдією? - примружився підземець.
Пригодники замовкли. Крамниця з гратами на вікнах, над дверима якої висіла чорна металічна вивіска з видряпаною на ній ретортою, мала правити за потрібну. Важко було точно сказати без вітрини. Ланко зітхнув та стягнув балахон монаха з себе, склав та віддав Тікові. Отетерілий чародій навіть не сперечався, попри свою звичну зверхність.
Натягнувши маску, шальвір трохи зіщулився, імітуючи звичну ходу злодіїв, та ковзнув у тіні. Попри день, на вулицях майже не було перехожих. А може, саме тому, що був день. Бо хоча неподалік шуміло місто з його звичайними метшуливими жителями, цей куточок кварталу ввижався навпрочуд мертвим.
“А, ну, власне...” Ланко роззирнувся та помітив, що будинки навколо не просто похмурі та занедбані, а виглядають так, наче намагаються розсипатися вже сотні років, і деякі камені стали схожі на черепи.
“Або це й є черепи, вкладені поміж камінням. Не буду перевіряти. Скільки ще мені доведеться побачити дивовиж, які завжди були поруч зі мною, але я не помічав, перед тим, як я до того звикну та стану витривалим пригодником?”
Кілька хвилин він вистежував, чи не нагодиться хтось в цьому тьмяному провулку, де смерділо розкладом. Але того не сталося, і нетерплячка підбила шальвіра самого зайти в двері крамнички.
- Що він робить? - зітхнув в цей час Ґуґуг, який намагався стежити за обрисами шальвіра, частково поглиненого магією тіней.
- Набирає експу, - пирскнула Календула. Ніхто не бачив, та в її очах блиснула гордість. Тік лише зітхнув та тихо перднув. Пацюк, що виліз поїсти рештки іншого пацюка, замилувався тим, як повітря посвіжішало на мить.
Ланко, стримавши бажання постукати в двері, просто прочинив їх та якомога злочинніше прослизнув у шпаринку.
- Вітання, крамарю, - сипло витиснув він з себе.
- Слава смерті, злодію. Щось знов сталося в гільдіях, що ви до мого скромного склепу отрут та проклять? - блідий та всохлий чоловік у чорному фартуху та ковпаку протирав ваги, коли побачив перед собою тінь гостя.
- Цікавість зайва, - прошепотів шальвір.
- А, я сплутав вас з іншим, прошу пробачити, - “аптекар” зблід ще більше, розуміючи, що бовкнув не те.
- Не страшно. Мені потрібна жовч трупожера.
- О... то все настільки... Пробачте знов. В нас тут теж цікаві речі відбуваються.
Шальвір вловив натяк, але не знав, що сказати. Чи якими словами. Тому просто кивнув та підсунувся ближче. Крамар посміхнувся та нахилився:
- Можу дещо розповісти, якщо скажете, що там між Гільдіями зараз.
- Зміна влади, - буркнув неприязним тоном Ланко. Очі торгівця загорілися.
- Овва! І хто ж тепер?
- Кляті Розбишаки, - прошипів шальвір. Співрозмовник співчутливо покивав.
- Дякую, дякую. Погано для справ, значить. Вони проти некромантів. А от жовч я вам не зможу продати прямо зараз. Бо її чомусь обмежили едиктом голови дому. Якщо вам вистачить одного фіалу, то зможу дістати до ночі.
“Фіал це скільки??? Вистачить чи ні?”
- Давайте хоча б один, можливо, два, - згадуючи, як торгувався дядько Влупан, промовив хлопець. Впевненість в собі та хрипкий голос слабшали.
- Приходьте після смеркання, - кивнув алхімік.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!