Зміст
  • Глава 1. Не нуль (вступ)
  • Сцена 1.1
  • Сцена 1.2
  • Сцена 1.3
  • Глава 2. На роздоріжжі без шляху назад
  • Сцена 2.1
  • Сцена 2.2
  • Сцена 2.3.
  • Сцена 2.4.
  • Сцена 2.5.
  • Сцена 2.6.
  • Сцена 2.7.
  • Глава 3. Несподівані знахідки
  • Сцена 3.1.
  • Сцена 3.2.
  • Сцена 3.3.
  • Сцена 3.4.
  • Сцена 3.5.
  • Сцена 3.6.
  • Сцена 3.7.
  • Глава 4. Знов до звичайної пригоди
  • Сцена 4.1.
  • Сцена 4.2.
  • Сцена 4.3.
  • Сцена 4.4.
  • Сцена 4.5
  • Сцена 4.6.
  • Глава 5. У пошуках виходу
  • Сцена 5.1.
  • Сцена 5.2.
  • Сцена 5.3.
  • Сцена 5.4.
  • Сцена 5.5.
  • Сцена 5.6.
  • Сцена 5.7.
  • Сцена 5.8.
  • Сцена 5.9.
  • Сцена 5.10.
  • Глава 6. Повернення до міста
  • Сцена 6.1
  • Сцена 6.2
  • Сцена 6.3
  • Сцена 6.4
  • Сцена 6.5
  • Сцена 6.6
  • Сцена 6.7
  • Сцена 6.8
  • Сцена 6.9
  • Сцена 6.10
  • Сцена 6.11
  • Сцена 6.12
  • Глава 7. Несподіване “підземелля”
  • Сцена 7.1
  • Сцена 7.2
  • Сцена 7.3
  • Сцена 7.4
  • Сцена 7.5
  • Сцена 7.6
  • Сцена 7.7
  • Сцена 7.8
  • Сцена 7.9
  • Сцена 7.10
  • Сцена 7.11
  • Сцена 7.12
  • Глава 8. Встигнути до світання
  • Сцена 8.1
  • Сцена 8.2
  • Сцена 8.3
  • Сцена 8.4
  • Сцена 8.5
  • Сцена 8.6
  • Сцена 8.7
  • Сцена 8.8
  • Сцена 8.9
  • Сцена 8.10
  • Сцена 8.11
  • Сцена 8.12
  • Глава 9. Знову до підземель
  • Сцена 9.1
  • Сцена 9.2
  • Сцена 9.3
  • Сцена 9.4
  • Сцена 9.5
  • Сцена 9.6
  • Сцена 9.7
  • Сцена 9.8
  • Сцена 9.9
  • Сцена 9.10
  • Сцена 9.11
  • Сцена 9.12
  • Глава 10. І знову “наземне підземелля”
  • Сцена 10.1
  • Сцена 10.2
  • Сцена 10.3
  • Сцена 10.4
  • Сцена 10.5
  • Сцена 10.6
  • Сцена 10.7
  • Сцена 10.8
  • Сцена 10.9
  • Сцена 10.10
  • Сцена 10.11
  • Сцена 10.12
  • Сцена 10.13
  • Глава 11. Стукаючи в двері Смерті
  • Сцена 11.1
  • Сцена 11.2
  • Сцена 11.3
  • Сцена 11.4
  • Сцена 11.5
  • Сцена 11.6
  • Сцена 11.7
  • Сцена 11.8
  • Сцена 11.9
  • Сцена 11.10
  • Сцена 11.11
  • Сцена 11.12
  • Глава 12. Втеча в невідоме
  • Сцена 12.1
  • Сцена 12.2
  • Сцена 12.3
  • Сцена 12.4
  • Сцена 12.5
  • Сцена 12.6
  • Сцена 12.7
  • Сцена 12.8
  • Сцена 12.9
  • Сцена 12.10
  • Сцена 4.5

    Ватажок подав сигнал відступити від жахливих дверей у пітьму. Щоправда, останню довелося розігнати трохи, щоб оглянути стіни та ніші із скелетами.

    - Тут в багатьох є схожі металічні пластинки, - буркотів занепокоєно магус.

    - А стіна взагалі дуже потужна. Я думаю, це основи міських мурів. Щось це мені все нагадує...

    Він не згадав точно, але читачам я підкажу: мури були частиною дуже потужної давньої магії, пов'язаної з енергіями землі.

    Тік зітхнув, дістав пляшечку із зіллям мани та став до чаклування Визначення чарів.

    - Прокляті. Вони всі прокляті. Одним закляттям, - магус важко видихнув та випив зілля до денця. - Це все якась суцільна в'язниця вбитих чи померлих людей, яким не дають спокійно спочивати навіть після смерті.

    - В цьому місті відбувається якась нечиста чвань, а вони винаймають пригодників лазити підземеллями? - сердито фиркнула Календула. - Чи може вони просто не знають, що відбувається під їхнім містом?

    - Я б сказав, що не знають. Коли зі мною розмовлял бургомістр, він точно сказав, що буде з десяток виродят, які набігають на будинки через підвали, не дають людям виносити сміття, грабують інколи. Він нічого не казав про розбірки із некромантами, абощо...

    - Або він знає про них, - суворо відповіла Календула. - І не казав нічого саме тому. Бо це якраз і є ті “люди, яких треба боронити”.

    - Оце ми вляпалися. Контрабандисти. Броньовані виродята. Гільдія злодіїв. Заможні некроманти. І це все ще лише перший рівень підземелля!

    - Можливо, це в тебе лінійне розуміння рівнів підземелля! - спробував пожартувати Тік. Не вийшло. Всі перезирнулися.

    - Просто присвіти знов, - сказала різко лучниця. - А ми обшукаємо ще раз цей відрізок коридору. Треба знайти, як вийти з нього. А потім знайти, як вийти до міста та втекти до лісів. Я вже готова пробиватися через табір виродят біля виходу! До фраса цей квест, до фраса гроші, ми отримали досвід — і прощавайте.

    Всі мовчали, розуміючи, що вона права. Відчувалося, що Ґуґуг бореться мовчки із своїми принципами. Тік точно хотів би вже втекти, але боявся кпин. Ланко переводив погляд з одного на іншого, щоб не дивитися на прекрасну Календулу, старшу за нього разів у десять чи двадцять, напевне. Йому б подивитися за спину...

    Але там, на щастя, цього разу нічого не відбувалося.

    Магус підвісів свої примарні ліхтарики навколо капелюха та когорта посунула оглядати іншу стіну. Біля тих дверей, де стався бій із скелетами, вони зупинилися. Магус зробив рух пальцями над купою кісток та вимовив під ніс:

    - Прокляття ще діє. Що ж... деякі методи, прості методи мусять бути досить дієвими...

    З його руки стікла вогняна лава та охопила кістки, висушуючи їх та підпалюючи. За кілька хвилин груда зашурхотіла, колотячись між собою, та почувся глухий стогін, що піднімався під кісток разом із димом. Ланкові здалося, що він бачить обличчя прекрасної жінки у сірих завитках — але за мить все зникло. Тік поворушив пальцями знов.

    - Магії нема. Це якесь дуже легке було прокляття.

    - Легке? Вони мучилися щодня, постійно! - вибухнула Календула.

    - Ну, як результат — так. А прокляття було без захисту навіть. Якщо винищити всі ці скелети, то ми можемо їх відпустити.

    - То чого ми чекаємо? - лісодіва підстрибувала на місці.

    - Ми не зможемо тоді довести, що тут була якась чорна магія, - забубонів Призматікус. - І привести винних до арешту.

    - Це якщо нам вдасться вийти через чорну завісу.

    - А якщо не вдасться, то ми тут вчадіємо.

    - Я не можу... просто не можу лишати всіх так, знаючи, що вони... - Календула обійняла себе за плечі, наче змерзла.

    - Ти не знаєш, чому вони прокляті, - знизав плечима Тік.

    “Чому я весь час мовчу та тільки спостерігаю за ними?” осяяло Ланка.

    - Знаєте, я думаю, що поганого не буде в тому, якщо ми складемо всі ці прокляті кістки на одну купу та спалимо, - подав він голос. - Якщо це робити ось там під гратами, то дим вийде назовні, і ми не задихнемося.

    - Та, - реготнув підземець, - тільки до себе привернемо увагу, як хтось побачить на вулиці.

    Раптом відчувся протяг.

    - Ви вже це зробили, - неприємний голос мовив через віконечко в металічних дверях. - Навіть не намагайтеся зробити те, що надумали. Забирайтеся тихесенько геть, або приєднаєтеся до варти мерців.

    - Що тут відбувається? - Ґуґуг вихопив сокиру.

    - Не вашого розуму справа. Зазвичай пригодники сюди не заходять, не розумію, як ви взагалі сюди дійшли. Але я востаннє даю вам шанс зникнути.

    Тік змахнув рукою — та невелика вогняна куля полетіла через перетин прутків в обличчя невідомого. Блимнуло блакитним, незнайомець розсміявся.

    - Поглинання магії, знаєш таке, чарівнику? Який в тебе рівень? Третій чи що? Я некромант двадцять першого рівня, що ти мені можеш...?

    Він захрипів, бо Ланко в цей час, користучись своєю прихованістю в пітьмі, підповз до дверей, потім спиною по дверях та встромив свого кинджала одним ударом через отвір в око хвалька. Той булькнув на середині фрази, відтак тіло смикнуло зброю, падаючи.

    Шальвір задихався, намагаючись не вивернути з себе все.

    Когорта мовчала отетеріло.

    *** Ось такий поворот! Що ж буде далі? Задавайте питання, на які хочете отримати відповіді... сьогоднішній епізод надихнули читачі ***

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.