Зміст
  • Глава 1. Не нуль (вступ)
  • Сцена 1.1
  • Сцена 1.2
  • Сцена 1.3
  • Глава 2. На роздоріжжі без шляху назад
  • Сцена 2.1
  • Сцена 2.2
  • Сцена 2.3.
  • Сцена 2.4.
  • Сцена 2.5.
  • Сцена 2.6.
  • Сцена 2.7.
  • Глава 3. Несподівані знахідки
  • Сцена 3.1.
  • Сцена 3.2.
  • Сцена 3.3.
  • Сцена 3.4.
  • Сцена 3.5.
  • Сцена 3.6.
  • Сцена 3.7.
  • Глава 4. Знов до звичайної пригоди
  • Сцена 4.1.
  • Сцена 4.2.
  • Сцена 4.3.
  • Сцена 4.4.
  • Сцена 4.5
  • Сцена 4.6.
  • Глава 5. У пошуках виходу
  • Сцена 5.1.
  • Сцена 5.2.
  • Сцена 5.3.
  • Сцена 5.4.
  • Сцена 5.5.
  • Сцена 5.6.
  • Сцена 5.7.
  • Сцена 5.8.
  • Сцена 5.9.
  • Сцена 5.10.
  • Глава 6. Повернення до міста
  • Сцена 6.1
  • Сцена 6.2
  • Сцена 6.3
  • Сцена 6.4
  • Сцена 6.5
  • Сцена 6.6
  • Сцена 6.7
  • Сцена 6.8
  • Сцена 6.9
  • Сцена 6.10
  • Сцена 6.11
  • Сцена 6.12
  • Глава 7. Несподіване “підземелля”
  • Сцена 7.1
  • Сцена 7.2
  • Сцена 7.3
  • Сцена 7.4
  • Сцена 7.5
  • Сцена 7.6
  • Сцена 7.7
  • Сцена 7.8
  • Сцена 7.9
  • Сцена 7.10
  • Сцена 7.11
  • Сцена 7.12
  • Глава 8. Встигнути до світання
  • Сцена 8.1
  • Сцена 8.2
  • Сцена 8.3
  • Сцена 8.4
  • Сцена 8.5
  • Сцена 8.6
  • Сцена 8.7
  • Сцена 8.8
  • Сцена 8.9
  • Сцена 8.10
  • Сцена 8.11
  • Сцена 8.12
  • Глава 9. Знову до підземель
  • Сцена 9.1
  • Сцена 9.2
  • Сцена 9.3
  • Сцена 9.4
  • Сцена 9.5
  • Сцена 9.6
  • Сцена 9.7
  • Сцена 9.8
  • Сцена 9.9
  • Сцена 9.10
  • Сцена 9.11
  • Сцена 9.12
  • Глава 10. І знову “наземне підземелля”
  • Сцена 10.1
  • Сцена 10.2
  • Сцена 10.3
  • Сцена 10.4
  • Сцена 10.5
  • Сцена 10.6
  • Сцена 10.7
  • Сцена 10.8
  • Сцена 10.9
  • Сцена 10.10
  • Сцена 10.11
  • Сцена 10.12
  • Сцена 10.13
  • Глава 11. Стукаючи в двері Смерті
  • Сцена 11.1
  • Сцена 11.2
  • Сцена 11.3
  • Сцена 11.4
  • Сцена 11.5
  • Сцена 11.6
  • Сцена 11.7
  • Сцена 11.8
  • Сцена 11.9
  • Сцена 11.10
  • Сцена 11.11
  • Сцена 11.12
  • Глава 12. Втеча в невідоме
  • Сцена 12.1
  • Сцена 12.2
  • Сцена 12.3
  • Сцена 12.4
  • Сцена 12.5
  • Сцена 12.6
  • Сцена 12.7
  • Сцена 12.8
  • Сцена 12.9
  • Сцена 12.10
  • Сцена 5.4.

    - Тіку, ти побачив комбінацію? - спитав підземець, дістаючи сокиру.

    - Так, окрім останнього значка, але це дурниця.

    - Добре. Вперед, тоді.

    Вони похапцем піднялися драбиною, Ґуґуг першим. Він втиснув голову в плечі, прикрившись загнутими наплічниками — якраз вчасно, бо летючий ніж мав би поцілити в його обличчя! Метал викресав черхи по металу, але воїн був швидким на диво. Коли у шпарину між люком та підлогою визирнув Тік, вже нема кого було підпалювати — злодій лежав на підлозі, поранений сокирою.

    - Взагалі-то, його треба було брати живцем, - проскреготів чародій.

    - А потім що? Тортури? - чимхнув воїн. Ланко відчув, що які б не були жорсткі ці пригодники, але порядність їм точно була притаманною. Ґуґуг потикав пораненого руків'ям сокири. Той застогнав.

    - Ще живий. Я мушу його зцілити! - підбігла Календула.

    - Залиш щось нам, - буркнув чародій.

    - Не хвилюйся, тобі вистачить, - різко прошипіла вона та втримала злодія від смерті.

    Ланко затремтів.

    “Я вже бачив смерть, але це... агонія? Таке слово? Це жахіття. Він навряд чи житиме, якщо ми не будемо його лікувати постійно. Нам доведеться його або прикінчити, або лишити напризволяще.”

    Тік підійшов до замка та сповістив, що перед бійкою той, хто лежав зараз на підлозі, щось вдіяв та механізм змішав всі символи. Але серією клацань магус відновив побачене та обережно підбирав останній символ.

    - Вам не вдасться, - хрипло розсміявся злодій. - Якщо помилишся, стариганю, двері замкне та ви не пройдете. Я вже сповістив Гільдію, що ви тут. Злодії разом сила!

    - Дарма ти його лікувала, - Тік повернувся до Календули. - Він того не вартий.

    - Він людина!

    - Та ні, напіворк якийсь.

    - Припини бути таким! Він стікав кров'ю...

    - То й нехай би. Він злочинець.

    - Припиніть обидва. В нас немає часу зараз на етичні суперечки, - Ґуґуг підняв сокиру. - Отже, хлопче, хто б ти не був, ти зараз живий. Кажи останній символ. І тоді ми тобі ще дамо шанс виправитися, якщо виживеш. Якщо ж не скажеш, або скажеш неправильно, що ж, милостиво подаруємо швидку смерть.

    - Ти блефуєш, пригоднику, - прохрипів злодій, на його блідому обличчі, втім, промайнула тінь страху.

    - Я? Та я навіть не картяр.

    Сокира піднялася.

    - Трикутник! - зойкнув злодій налякано.

    Клац. Двері піддалися. Чародій обережно потягнув за ручку. Двері прочинилися.

    - Гаразд. Календуло, підлікуй його ще трохи. Може, він передумає красти?

    Попри невдоволення чародія, цілителька зробила свою справу, доки злодій вкривав її лайкою та кричав все голосніше про допомогу, начебто насміхаючись з наївних пригодників.

    Але тут не витримав... Ланко. Кількох хвилин спостерігання, як знущається невдячний з його нової подруги (а може, й не лише?) вистачило, щоб хлоп затулив крадієві пельку підошвою чобота.

    Воїн схвально кивнув шальвірові та допоміг зв'язати все ще знесиленого супротивника та заглушив його рот шматком тканини.

    - У запалі шляхетності я забув, що він може розпочати опір, - винувато мовив підземець. - А тепер віднесемо його трохи далі та прив'яжемо до грат. З виховною метою.

    Так вони і вчинили, а злодій пручався, здивований ще більше. Цього разу вже Тік підсунув йому під носа пальці, між якими горів вогник — і негідник стих.

    - Я ще гадаю таке... він покликав на допомогу, здійняв тривогу якось там... скоро сюди мають прийти інші мерзотники. Але я не розумію... як він це міг зробити, звідки їх чекати.. Вшиватися треба нагору однозначно.

    Залишивши полоненого висіти в роздумах щодо обраної професії, пригодники почвалали знов до старої вежі. Вихід чекав на них вже декілька хвилин.

    - Дивно, - промурмотів Тік, пововтузившись із дверима, щоб їх відчинити.

    - Що саме?

    Двері злегка заскреготали.

    - Вони були замкнені знов.

    - Стривай... назад! До зброї!

    Пригодники відскочили одночасно, Ланко навіть встиг витягнути кинджала.

    У пройомі з'явилися дві тіні, у верхній частині яких блищали наконечники болтів арбалетів.

    ***Тікати чи битися? Я навмисне не хотів давати читачам можливість спинити події, бо розумні люди б точно не стали відкривати ті двері! ***

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.