Зміст
  • Глава 1. Не нуль (вступ)
  • Сцена 1.1
  • Сцена 1.2
  • Сцена 1.3
  • Глава 2. На роздоріжжі без шляху назад
  • Сцена 2.1
  • Сцена 2.2
  • Сцена 2.3.
  • Сцена 2.4.
  • Сцена 2.5.
  • Сцена 2.6.
  • Сцена 2.7.
  • Глава 3. Несподівані знахідки
  • Сцена 3.1.
  • Сцена 3.2.
  • Сцена 3.3.
  • Сцена 3.4.
  • Сцена 3.5.
  • Сцена 3.6.
  • Сцена 3.7.
  • Глава 4. Знов до звичайної пригоди
  • Сцена 4.1.
  • Сцена 4.2.
  • Сцена 4.3.
  • Сцена 4.4.
  • Сцена 4.5
  • Сцена 4.6.
  • Глава 5. У пошуках виходу
  • Сцена 5.1.
  • Сцена 5.2.
  • Сцена 5.3.
  • Сцена 5.4.
  • Сцена 5.5.
  • Сцена 5.6.
  • Сцена 5.7.
  • Сцена 5.8.
  • Сцена 5.9.
  • Сцена 5.10.
  • Глава 6. Повернення до міста
  • Сцена 6.1
  • Сцена 6.2
  • Сцена 6.3
  • Сцена 6.4
  • Сцена 6.5
  • Сцена 6.6
  • Сцена 6.7
  • Сцена 6.8
  • Сцена 6.9
  • Сцена 6.10
  • Сцена 6.11
  • Сцена 6.12
  • Глава 7. Несподіване “підземелля”
  • Сцена 7.1
  • Сцена 7.2
  • Сцена 7.3
  • Сцена 7.4
  • Сцена 7.5
  • Сцена 7.6
  • Сцена 7.7
  • Сцена 7.8
  • Сцена 7.9
  • Сцена 7.10
  • Сцена 7.11
  • Сцена 7.12
  • Глава 8. Встигнути до світання
  • Сцена 8.1
  • Сцена 8.2
  • Сцена 8.3
  • Сцена 8.4
  • Сцена 8.5
  • Сцена 8.6
  • Сцена 8.7
  • Сцена 8.8
  • Сцена 8.9
  • Сцена 8.10
  • Сцена 8.11
  • Сцена 8.12
  • Глава 9. Знову до підземель
  • Сцена 9.1
  • Сцена 9.2
  • Сцена 9.3
  • Сцена 9.4
  • Сцена 9.5
  • Сцена 9.6
  • Сцена 9.7
  • Сцена 9.8
  • Сцена 9.9
  • Сцена 9.10
  • Сцена 9.11
  • Сцена 9.12
  • Глава 10. І знову “наземне підземелля”
  • Сцена 10.1
  • Сцена 10.2
  • Сцена 10.3
  • Сцена 10.4
  • Сцена 10.5
  • Сцена 10.6
  • Сцена 10.7
  • Сцена 10.8
  • Сцена 10.9
  • Сцена 10.10
  • Сцена 10.11
  • Сцена 10.12
  • Сцена 10.13
  • Глава 11. Стукаючи в двері Смерті
  • Сцена 11.1
  • Сцена 11.2
  • Сцена 11.3
  • Сцена 11.4
  • Сцена 11.5
  • Сцена 11.6
  • Сцена 11.7
  • Сцена 11.8
  • Сцена 11.9
  • Сцена 11.10
  • Сцена 11.11
  • Сцена 11.12
  • Глава 12. Втеча в невідоме
  • Сцена 12.1
  • Сцена 12.2
  • Сцена 12.3
  • Сцена 12.4
  • Сцена 12.5
  • Сцена 12.6
  • Сцена 12.7
  • Сцена 12.8
  • Сцена 12.9
  • Сцена 12.10
  • Сцена 7.1

    “Здається, я розпочав війну злочинного світу”, думав Ланко, втікаючи подалі довгим коридором. Добре, що карта підземелля була з ним. Про те, що нові друзі просто кинули його напризволяще, не хотілося навіть міркувати.

    Відірвавшись від імовірного переслідування, хлопець притиснувся до стіни, щоб її обмацати: в цій гілці каналізації не вистачало світла, бо зливних грат майже не було.

    “Як так сталося? Невже вони переробили весь цей кут каналізації під себе та свої... шашні? Не доберу слова.”

    Дивно, але навпомацки Ланко знаходив провалля вузьких переходів, яких, начебто, не було на його карті, наскільки він її пам'ятав. Але досліджувати не наважився.

    “Сподіваюся, ми ще зустрінемося з когортою та вивчимо тут все разом...”

    Та в серці щимило відчуття, що пригодники щонайменше не захочуть вертатися до клятих коридорів наскрізь корумпованого міста.

    “От що ти вдієш з тим, коли серця людей брудніші за каналізацію під їхніми домівками?”

    Промені світла попереду вказали шальвірові на вихід з-під Іноземного Кварталу, а сморід помиїв з-під юшки нагадав, що цей коридор знаходиться під Робочим.

    “Вони в місті їдять гірше, ніж в нас в полі. Чому так?”

    Око вже не зовсім хлопчика-хлібороба оцінило гратки: а чи не зможе він вилізти через якусь з них? Ба ні, стіни були вологі та ковзькі, та не доходили до отворів.

    “Покричати? Щоб врятували? Ага, а перед тим роздягнутися, бо заарештують.”

    Тут сяйнула думка: а шо, як спробувати вийти через Гільдію Злодіїв?

    “Або ні, простіше пробігти повз привида, певне... Й те, й те лячно!”

    Хлопець відчував, що лишився у підземеллях сам, бо всіх ворогів було переможено, тому пішов по знайомих місцях; відчиняв двері, залишені не на замку, провідав головний вхід до каналізації, навіть зазирнув до привида.

    “На місці. І морозить так, що я гигну навіть підійти до нього.”

    За години цих блукань дався взнаки голод, та хлопець зрадів, що може поїсти, бо носить з собою трохи пригодницьких пайків, розданих Ґуґугом заздалегідь.

    Та коли повз власне чавкання почувся якийсь звук, схожий на плюскіт кроків по воді, Ланко похолов та мало не вдавився.

    “Мордерець! Він же міг звільнитися за цей час! Я один на один у підземеллі з найманим вбивцею із культу бога смерті!”

    Дожовуючи хліб на бігу, шальвір вирушив до старої вежі, дорогою озираючись на двері підвалів — чи не будуть якісь з них відчинені?

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.