Зміст
  • Глава 1. Не нуль (вступ)
  • Сцена 1.1
  • Сцена 1.2
  • Сцена 1.3
  • Глава 2. На роздоріжжі без шляху назад
  • Сцена 2.1
  • Сцена 2.2
  • Сцена 2.3.
  • Сцена 2.4.
  • Сцена 2.5.
  • Сцена 2.6.
  • Сцена 2.7.
  • Глава 3. Несподівані знахідки
  • Сцена 3.1.
  • Сцена 3.2.
  • Сцена 3.3.
  • Сцена 3.4.
  • Сцена 3.5.
  • Сцена 3.6.
  • Сцена 3.7.
  • Глава 4. Знов до звичайної пригоди
  • Сцена 4.1.
  • Сцена 4.2.
  • Сцена 4.3.
  • Сцена 4.4.
  • Сцена 4.5
  • Сцена 4.6.
  • Глава 5. У пошуках виходу
  • Сцена 5.1.
  • Сцена 5.2.
  • Сцена 5.3.
  • Сцена 5.4.
  • Сцена 5.5.
  • Сцена 5.6.
  • Сцена 5.7.
  • Сцена 5.8.
  • Сцена 5.9.
  • Сцена 5.10.
  • Глава 6. Повернення до міста
  • Сцена 6.1
  • Сцена 6.2
  • Сцена 6.3
  • Сцена 6.4
  • Сцена 6.5
  • Сцена 6.6
  • Сцена 6.7
  • Сцена 6.8
  • Сцена 6.9
  • Сцена 6.10
  • Сцена 6.11
  • Сцена 6.12
  • Глава 7. Несподіване “підземелля”
  • Сцена 7.1
  • Сцена 7.2
  • Сцена 7.3
  • Сцена 7.4
  • Сцена 7.5
  • Сцена 7.6
  • Сцена 7.7
  • Сцена 7.8
  • Сцена 7.9
  • Сцена 7.10
  • Сцена 7.11
  • Сцена 7.12
  • Глава 8. Встигнути до світання
  • Сцена 8.1
  • Сцена 8.2
  • Сцена 8.3
  • Сцена 8.4
  • Сцена 8.5
  • Сцена 8.6
  • Сцена 8.7
  • Сцена 8.8
  • Сцена 8.9
  • Сцена 8.10
  • Сцена 8.11
  • Сцена 8.12
  • Глава 9. Знову до підземель
  • Сцена 9.1
  • Сцена 9.2
  • Сцена 9.3
  • Сцена 9.4
  • Сцена 9.5
  • Сцена 9.6
  • Сцена 9.7
  • Сцена 9.8
  • Сцена 9.9
  • Сцена 9.10
  • Сцена 9.11
  • Сцена 9.12
  • Глава 10. І знову “наземне підземелля”
  • Сцена 10.1
  • Сцена 10.2
  • Сцена 10.3
  • Сцена 10.4
  • Сцена 10.5
  • Сцена 10.6
  • Сцена 10.7
  • Сцена 10.8
  • Сцена 10.9
  • Сцена 10.10
  • Сцена 10.11
  • Сцена 10.12
  • Сцена 10.13
  • Глава 11. Стукаючи в двері Смерті
  • Сцена 11.1
  • Сцена 11.2
  • Сцена 11.3
  • Сцена 11.4
  • Сцена 11.5
  • Сцена 11.6
  • Сцена 11.7
  • Сцена 11.8
  • Сцена 11.9
  • Сцена 11.10
  • Сцена 11.11
  • Сцена 11.12
  • Глава 12. Втеча в невідоме
  • Сцена 12.1
  • Сцена 12.2
  • Сцена 12.3
  • Сцена 12.4
  • Сцена 12.5
  • Сцена 12.6
  • Сцена 12.7
  • Сцена 12.8
  • Сцена 12.9
  • Сцена 12.10
  • Сцена 7.3

    До балкона, що увінчував мур, було невисоко, шальвір з легкістю ковзнув до неї та сховався серед крон дерев, які обступили з усіх боків це місце.

    “Схоже, цей шмат мурів не приєднаний до інших, і саму вежу закинули. Навряд чи таке високе вікно — дійсно вихід. Скоріше, спостережне гніздо.”

    Він не завжди розумів свої думки, наче хтось інший підказуав щось “шальвірське”.

    В принципі, так і було.

    Ланко ковзнув під прихисток залишків даху, що мав би ховати лучників від ворожих воїнів, але не виконував цієї ролі вже багато років, та глянув “назовні”.

    Там теж простиралося місто. Нові на вигляд цегляні будиночки формували неприродно рівні рядки та стовпчики. Поміж них ходили люди ремісничого вбрання та вигляду. Десь відносно вдалечині височіли нові вежі, та буяли кольори лицарського шатра. Зацікавившись, хлопець простежив поглядом за носієм: в того в руках був оберемок мечів, і прямував він в напрямку веж та шатрів.

    “Під цей новий квартал каналізація не йде. А чи є там інші таємні проходи? Менше з тим, куди мені далі?”

    Сповзати навіть під дерева у воєнізований квартал не входило до переліку гарних думок, але там хоча б були дерева. З боку міста мур втратив дерев'яні сходи, якими стрільці діставалися своїх постів нагорі.

    “Могли б зробити й кам'яні!”

    Отже, не маючи змоги вчинити просто, Ланко рушив вздовж стіни, зіщулившись та споглядаючи на два боки місто Брамур (назву хлопець прочитав на великому готелі неподалік, і згадав, що це вона й є; і вже приблизно розумів, що “брама” ця була між світами людей та підземців). В бурштинових променях сонця, що котилося до заходу за лицарським табором, містечко виглядало не лише заклопотаним, а й мрійливим.

    “Ото б якісь інші обставини та гуляти тут з Календулою... як я її знайду? Навіть як спущуся на землю, то вони вже десь далеко, либонь.”

    Знайти в майже незнайомому містечку потрібну таверну, яку бачив згори та здаля — ну, ви зрозуміли. Але лишатися на стіні теж було б дурістю.

    З усіх цих тривожних роздумів шальвіра вивело те, що він побачив під стіною рядочок ремісничих помещкань з косими дахами. Такі були звичною картиною для сучасних міст, замість однієї стіни в них був міський або замковий мур. І судячи з не надто барвистих вивісок, це були майстри шкіряної броні.

    Якась підозра, можливо, близькість певної похмурої установи до цієї вулички, змусила Ланка придивитися. До дверей найближчої майстерні прямував носій з тачкою... ні, нічого. Просто зайшов всередину. Та відчуття підозри не минало. Шальвір почекав ще. Тут йому почулося — або побачилося, як в тих дивних видіннях, що вже траплялися — що носій питає в кушніра, наскільки міцні ці шкіряні деталі за новим методом? Бо Гільдія готується до сутичок найближчим часом.

    “Чи я це чую чи вигадую? Хіба це мусить бути пригодою? Хоча... а чим не пригода? Злодії так вже й менші чудовиська, ніж виродята?”

    Дилема підштовхнула до поринання в роздуми, за час яких носій поклав на свого візочка пакунок та повіз уздовж вулички. Ланко простежив за ним поглядом, аж раптом...

    Носій спинився біля дерев під вежею та поклав пакунок кудись поміж гілля! Здивований Ланко поповз дерев'яним дахом до скупчення дерев — та ледве встиг помітити, як закривається металева ляда в прибудові, а носій чимчикує геть. Не втримавшись від цікавості, хлопець спустився на цю прибудову, а з неї деревом на землю, та обережно відкрив ляду. Звідти на нього дивився чоловік у чорному каптурі, бруд на одязі якого, здавалося, був частиною задуму кравця.

    - Ти що, новеньки? Геть здурів, швендяти в цих лахах серед біла дня? На, ось, прикрийся! - незнайомець жбурнув в Ланка якимось лантухом та смикнув важіль, закриваючи ляду. Отетерілий хлопець кивнув, хоча його вже ніхто не бачив, та розчинився у чагарниках за деревами, під муром, щоб вбратися у лахміття. Знявши з голови злодійського каптура та загубивши його десь у складках “маскування”, він міг зійти за жебрака.

    “Гадаю, стіну можна просто обійти навколо в її нинішньому стані.”

    І шальвір вирушив перевіряти це припущення.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.