Зміст
  • Глава 1. Не нуль (вступ)
  • Сцена 1.1
  • Сцена 1.2
  • Сцена 1.3
  • Глава 2. На роздоріжжі без шляху назад
  • Сцена 2.1
  • Сцена 2.2
  • Сцена 2.3.
  • Сцена 2.4.
  • Сцена 2.5.
  • Сцена 2.6.
  • Сцена 2.7.
  • Глава 3. Несподівані знахідки
  • Сцена 3.1.
  • Сцена 3.2.
  • Сцена 3.3.
  • Сцена 3.4.
  • Сцена 3.5.
  • Сцена 3.6.
  • Сцена 3.7.
  • Глава 4. Знов до звичайної пригоди
  • Сцена 4.1.
  • Сцена 4.2.
  • Сцена 4.3.
  • Сцена 4.4.
  • Сцена 4.5
  • Сцена 4.6.
  • Глава 5. У пошуках виходу
  • Сцена 5.1.
  • Сцена 5.2.
  • Сцена 5.3.
  • Сцена 5.4.
  • Сцена 5.5.
  • Сцена 5.6.
  • Сцена 5.7.
  • Сцена 5.8.
  • Сцена 5.9.
  • Сцена 5.10.
  • Глава 6. Повернення до міста
  • Сцена 6.1
  • Сцена 6.2
  • Сцена 6.3
  • Сцена 6.4
  • Сцена 6.5
  • Сцена 6.6
  • Сцена 6.7
  • Сцена 6.8
  • Сцена 6.9
  • Сцена 6.10
  • Сцена 6.11
  • Сцена 6.12
  • Глава 7. Несподіване “підземелля”
  • Сцена 7.1
  • Сцена 7.2
  • Сцена 7.3
  • Сцена 7.4
  • Сцена 7.5
  • Сцена 7.6
  • Сцена 7.7
  • Сцена 7.8
  • Сцена 7.9
  • Сцена 7.10
  • Сцена 7.11
  • Сцена 7.12
  • Глава 8. Встигнути до світання
  • Сцена 8.1
  • Сцена 8.2
  • Сцена 8.3
  • Сцена 8.4
  • Сцена 8.5
  • Сцена 8.6
  • Сцена 8.7
  • Сцена 8.8
  • Сцена 8.9
  • Сцена 8.10
  • Сцена 8.11
  • Сцена 8.12
  • Глава 9. Знову до підземель
  • Сцена 9.1
  • Сцена 9.2
  • Сцена 9.3
  • Сцена 9.4
  • Сцена 9.5
  • Сцена 9.6
  • Сцена 9.7
  • Сцена 9.8
  • Сцена 9.9
  • Сцена 9.10
  • Сцена 9.11
  • Сцена 9.12
  • Глава 10. І знову “наземне підземелля”
  • Сцена 10.1
  • Сцена 10.2
  • Сцена 10.3
  • Сцена 10.4
  • Сцена 10.5
  • Сцена 10.6
  • Сцена 10.7
  • Сцена 10.8
  • Сцена 10.9
  • Сцена 10.10
  • Сцена 10.11
  • Сцена 10.12
  • Сцена 10.13
  • Глава 11. Стукаючи в двері Смерті
  • Сцена 11.1
  • Сцена 11.2
  • Сцена 11.3
  • Сцена 11.4
  • Сцена 11.5
  • Сцена 11.6
  • Сцена 11.7
  • Сцена 11.8
  • Сцена 11.9
  • Сцена 11.10
  • Сцена 11.11
  • Сцена 11.12
  • Глава 12. Втеча в невідоме
  • Сцена 12.1
  • Сцена 12.2
  • Сцена 12.3
  • Сцена 12.4
  • Сцена 12.5
  • Сцена 12.6
  • Сцена 12.7
  • Сцена 12.8
  • Сцена 12.9
  • Сцена 12.10
  • Сцена 9.4

    Хоч як і боявся Ланко привидів, але тут в ньому замість шальвіра прокинувся побожний хлопець з хутора, який не робив нічого поганого. І острах десь зник. Він відкинув каптура та зняв маску, нахиляючи трохи голову перед привидом в обладунку й вінці. Обличчя мертвого паладина не прикривав метал. Тобто, взагалі вся його броня не була металом більше, але згідно стародавнього звичаю, паладини битися, не ховаючи від ворога своїх рис. Жахливий шрам на лівій щоці видавав причину смерті цього вояка. Голос шальвіра в голові Ланка намагався з цього покепкувати, але серце простого хлопця сумувало через те, що гідного знайшла героїчна смерть. Такі речі він знав з історій, що їх розповідали вечорами біля каміну вдома родичі-солдати.

    “Відчуваю, що в пригодників трохи інші оповідання будуть. Не такі світлі, як звитяжні перекази військових перемог. І про зіткнення з паладинами, можливо, теж.”

    Остання думка сяйнула Ланкові через те, що він помітив напружену поставу Ґуґуга, який немовби чекав на удар примарного довгого меча. Паладин оглянув його довгим поглядом.

    “Заглядає йому в душу?”

    Ліва рука мертвого лицаря зробила жест дозволу пройти. Підземець зітхнув та обійшов привида, киваючи головою, мовляв, наступний.

    Тік закашлявся, але крокнув уперед. Паладин подивився магові у вічі, той опустив погляд. Привид дав метрові затріщину але вказав шлях далі.

    Календула крокнула несміливо та напружено. Паладин не рухався. Погляд лісодіви став сталевим. Примарний меч піднявся в повітря.

    “Це ж неможливо! Вона сповнена чеснот! Що мені робити?”

    Лучниця стояла, не змінюючи гордовитої постави, не поворухнувшись, щоб схопити зброю, не намагаючись схилитись. Сріблясте світло фігури захисника не змінювало положення.

    - Гадаю, мене він не пропустить, - процідила Календула та відійшла назад. Меч опустився.

    - Але чому?

    - Лісове життя було не надто ідеалістичним, - закотила очі вона та повернулася до входу. - Йди, молися про зцілення.

    Шальвірові не сподобалося все це. Він не міг добрати слів для опису “цього”. До того ж, було страшно, що може вирішити про нього паладин-привид: вбивця або переможець лиходіїв? Рука боліла, і Ланко наважився ризикнути.

    “Ґуґуг вірив, що ми тут пройдемо спокійно... а он як.”

    Крок, ще один крок. Холодний погляд пронизав хлопця. Він наче провалився в глупу ніч, мороз охопив серед літа. Перед очима знову впав зарізаний в Ратуші злодій. На нього впали докупи інші, кого потім роздягали у підземеллі. Очі привида не кліпали.

    “Чи він це бачить?”

    Примарний меч піднявся у повітря різко. Ланко зойкнув та присів.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.