Зміст
  • Глава 1. Не нуль (вступ)
  • Сцена 1.1
  • Сцена 1.2
  • Сцена 1.3
  • Глава 2. На роздоріжжі без шляху назад
  • Сцена 2.1
  • Сцена 2.2
  • Сцена 2.3.
  • Сцена 2.4.
  • Сцена 2.5.
  • Сцена 2.6.
  • Сцена 2.7.
  • Глава 3. Несподівані знахідки
  • Сцена 3.1.
  • Сцена 3.2.
  • Сцена 3.3.
  • Сцена 3.4.
  • Сцена 3.5.
  • Сцена 3.6.
  • Сцена 3.7.
  • Глава 4. Знов до звичайної пригоди
  • Сцена 4.1.
  • Сцена 4.2.
  • Сцена 4.3.
  • Сцена 4.4.
  • Сцена 4.5
  • Сцена 4.6.
  • Глава 5. У пошуках виходу
  • Сцена 5.1.
  • Сцена 5.2.
  • Сцена 5.3.
  • Сцена 5.4.
  • Сцена 5.5.
  • Сцена 5.6.
  • Сцена 5.7.
  • Сцена 5.8.
  • Сцена 5.9.
  • Сцена 5.10.
  • Глава 6. Повернення до міста
  • Сцена 6.1
  • Сцена 6.2
  • Сцена 6.3
  • Сцена 6.4
  • Сцена 6.5
  • Сцена 6.6
  • Сцена 6.7
  • Сцена 6.8
  • Сцена 6.9
  • Сцена 6.10
  • Сцена 6.11
  • Сцена 6.12
  • Глава 7. Несподіване “підземелля”
  • Сцена 7.1
  • Сцена 7.2
  • Сцена 7.3
  • Сцена 7.4
  • Сцена 7.5
  • Сцена 7.6
  • Сцена 7.7
  • Сцена 7.8
  • Сцена 7.9
  • Сцена 7.10
  • Сцена 7.11
  • Сцена 7.12
  • Глава 8. Встигнути до світання
  • Сцена 8.1
  • Сцена 8.2
  • Сцена 8.3
  • Сцена 8.4
  • Сцена 8.5
  • Сцена 8.6
  • Сцена 8.7
  • Сцена 8.8
  • Сцена 8.9
  • Сцена 8.10
  • Сцена 8.11
  • Сцена 8.12
  • Глава 9. Знову до підземель
  • Сцена 9.1
  • Сцена 9.2
  • Сцена 9.3
  • Сцена 9.4
  • Сцена 9.5
  • Сцена 9.6
  • Сцена 9.7
  • Сцена 9.8
  • Сцена 9.9
  • Сцена 9.10
  • Сцена 9.11
  • Сцена 9.12
  • Глава 10. І знову “наземне підземелля”
  • Сцена 10.1
  • Сцена 10.2
  • Сцена 10.3
  • Сцена 10.4
  • Сцена 10.5
  • Сцена 10.6
  • Сцена 10.7
  • Сцена 10.8
  • Сцена 10.9
  • Сцена 10.10
  • Сцена 10.11
  • Сцена 10.12
  • Сцена 10.13
  • Глава 11. Стукаючи в двері Смерті
  • Сцена 11.1
  • Сцена 11.2
  • Сцена 11.3
  • Сцена 11.4
  • Сцена 11.5
  • Сцена 11.6
  • Сцена 11.7
  • Сцена 11.8
  • Сцена 11.9
  • Сцена 11.10
  • Сцена 11.11
  • Сцена 11.12
  • Глава 12. Втеча в невідоме
  • Сцена 12.1
  • Сцена 12.2
  • Сцена 12.3
  • Сцена 12.4
  • Сцена 12.5
  • Сцена 12.6
  • Сцена 12.7
  • Сцена 12.8
  • Сцена 12.9
  • Сцена 12.10
  • Глава 10. І знову “наземне підземелля”

    Місто починало вже дрімати. Над колегами в поневіряннях розкинула свою синю сукню Ніч, рясно всіявши її блискітками зірок. Смолоскипи та ліхтарі на будинках ще горіли, але майже не було перехожих. На відстані з'явився вартовий. Ланко ледве відірвався від споглядання мережива зоряних шляхів, щоб поглянути на ледве освітлений крислатий шолом, але зрозумів, що той не наближається, і продовжив дивитися на нічне небо.

    - Ти дивишся вгору, наче на кохану жінку, - почувся голос Календули. Здавалося, що в ньому бриніли справжні ревнощі.

    - Та ні, це ж просто небо, гарне небо, - почервонів під каптуром Ланко. Можливо, лісодіва помітила щось в його очах та теж подивилася на зорі.

    - Та ні, це ж Ніч. Вона жінка, вона втілення жіночності, в неї є особистіть, - глибоким голосом сказала Календула. Колись давно менестрель Яскр закохався в Ніч так пристрасно та нескінченно, що розчинився в ній, забувши свою справжню пару, шальвіру Вербену.

    - Стривай, ти казала, що Яскр — жінка?

    Календула подивилася в очі Ланкові та легко посміхнулася:

    - Він був чоловіком, який намагався перетворитися на жінку. Але оскільки він був людиною, такою, як ти, то в нього це довго не вийходило. Взагалі ваш рід не дуже добре схильний до перетворень себе. Ви добре перетворюєте світ навколо, лишаючись непідвладними собі.

    Ланко здригнувся, не знаючи, що сказати. Особисто він ніколи не думав про те, що можна було стати не лише лісолюдом або підземцев, а й змінити стать всередині свого роду. Але на хуторі Соняшенків не любили про це говорити. Такі люди, як вони, полюбляли визначеність від народження до скону. Ніхто б з них не став підземцем, навіть коваль. І ніхто б не став з чоловіка перетворюватися на жінку. Тут хлопець відвів погляд від Вербени, згадуючи, якими принизливими словами часто хуторяни називали дівчат.

    - Здогадуюся, про що ти думаєш. Майже двісті років світ був ще темнішим, і саме від такого світу вони втікали. І навіть не шукали одне одного, але знайшли. А потім і втратили. Бо Яскр просто закохався в саму Ніч. А до того кохав саму Осінь.

    Ланко видав свою недовіру гримасою. Календула замовкла і зітхнула.

    - Я не можу тобі переказати все так гарно, як про це розповідають менестрелі, і не можу передати почуттів, які викликала в мене розповідь Вербени.

    “Але ти передала мені свої почуття під час одного моменту, коли подумала, що я, простий хлоп з хутору, закохаюся в уособлення ночі. Так, Ваша Величносте, ви впевнені в тому, що земним жінкам з вами не тягатися, і тільки небо може відняти мене у вас. Чи це кохання? В нас казали, що кохання відчувають одразу обидва, інакше це омана. Ви не відчуваєте, як б'ється моє серце, коли я бачу вас, таємна Королево лісових людей?”

    Досить гучний пердь Тіка зруйнував кришталеві палаци мрій. Ґуґуг кашлянув, плюнув та почепив сокиру на пояс.

    - Глянемо на карту, куди нам до алхіміка.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.