Зміст
  • Глава 1. Не нуль (вступ)
  • Сцена 1.1
  • Сцена 1.2
  • Сцена 1.3
  • Глава 2. На роздоріжжі без шляху назад
  • Сцена 2.1
  • Сцена 2.2
  • Сцена 2.3.
  • Сцена 2.4.
  • Сцена 2.5.
  • Сцена 2.6.
  • Сцена 2.7.
  • Глава 3. Несподівані знахідки
  • Сцена 3.1.
  • Сцена 3.2.
  • Сцена 3.3.
  • Сцена 3.4.
  • Сцена 3.5.
  • Сцена 3.6.
  • Сцена 3.7.
  • Глава 4. Знов до звичайної пригоди
  • Сцена 4.1.
  • Сцена 4.2.
  • Сцена 4.3.
  • Сцена 4.4.
  • Сцена 4.5
  • Сцена 4.6.
  • Глава 5. У пошуках виходу
  • Сцена 5.1.
  • Сцена 5.2.
  • Сцена 5.3.
  • Сцена 5.4.
  • Сцена 5.5.
  • Сцена 5.6.
  • Сцена 5.7.
  • Сцена 5.8.
  • Сцена 5.9.
  • Сцена 5.10.
  • Глава 6. Повернення до міста
  • Сцена 6.1
  • Сцена 6.2
  • Сцена 6.3
  • Сцена 6.4
  • Сцена 6.5
  • Сцена 6.6
  • Сцена 6.7
  • Сцена 6.8
  • Сцена 6.9
  • Сцена 6.10
  • Сцена 6.11
  • Сцена 6.12
  • Глава 7. Несподіване “підземелля”
  • Сцена 7.1
  • Сцена 7.2
  • Сцена 7.3
  • Сцена 7.4
  • Сцена 7.5
  • Сцена 7.6
  • Сцена 7.7
  • Сцена 7.8
  • Сцена 7.9
  • Сцена 7.10
  • Сцена 7.11
  • Сцена 7.12
  • Глава 8. Встигнути до світання
  • Сцена 8.1
  • Сцена 8.2
  • Сцена 8.3
  • Сцена 8.4
  • Сцена 8.5
  • Сцена 8.6
  • Сцена 8.7
  • Сцена 8.8
  • Сцена 8.9
  • Сцена 8.10
  • Сцена 8.11
  • Сцена 8.12
  • Глава 9. Знову до підземель
  • Сцена 9.1
  • Сцена 9.2
  • Сцена 9.3
  • Сцена 9.4
  • Сцена 9.5
  • Сцена 9.6
  • Сцена 9.7
  • Сцена 9.8
  • Сцена 9.9
  • Сцена 9.10
  • Сцена 9.11
  • Сцена 9.12
  • Глава 10. І знову “наземне підземелля”
  • Сцена 10.1
  • Сцена 10.2
  • Сцена 10.3
  • Сцена 10.4
  • Сцена 10.5
  • Сцена 10.6
  • Сцена 10.7
  • Сцена 10.8
  • Сцена 10.9
  • Сцена 10.10
  • Сцена 10.11
  • Сцена 10.12
  • Сцена 10.13
  • Глава 11. Стукаючи в двері Смерті
  • Сцена 11.1
  • Сцена 11.2
  • Сцена 11.3
  • Сцена 11.4
  • Сцена 11.5
  • Сцена 11.6
  • Сцена 11.7
  • Сцена 11.8
  • Сцена 11.9
  • Сцена 11.10
  • Сцена 11.11
  • Сцена 11.12
  • Глава 12. Втеча в невідоме
  • Сцена 12.1
  • Сцена 12.2
  • Сцена 12.3
  • Сцена 12.4
  • Сцена 12.5
  • Сцена 12.6
  • Сцена 12.7
  • Сцена 12.8
  • Сцена 12.9
  • Сцена 12.10
  • Сцена 10.4

    - Не думаю, що він щось запідозрив, - сказав магус, коли вони вийшли на вулицю.

    - Ні, ти так думаєш, просто заспокоюєш себе, - пирскнула Календула. Вона знов була в своєму настрої легкодумної дівчини з лісу.

    - Гаразд, гаразд! Я сподіваюся, що він зрозумів натяк та не буде патякати.

    - Помовчіть, обидва, будь ласка, - буркнув Ґуґуг.

    Вони зайшли до першої-ліпшої корчми, якраз тої, біля якої билися з експериментом. Всередині було звично тепло та горіло тьмяне жовтаве світло. Не надто багато людей, та й зала невеличка. Ланко в таких не був ніколи, бо до “генделиків”, де можна було просто швидко хильнути, ходили тільки дорослі. Йому ж дозволяли тільки пристойні ідальні, щоб не вчився поганого.

    А тут якраз відбувалася легка бійка. На яку ніхто не звертав уваги. Ґуґуг та Тік поважно пройшли до стійки, замовили пляшку темного скла з якимось пійлом з собою та щось розпитали. Не встиг підбитий містянин долетіли до ніг Календули, як вони вже повернулися, та ватажок кивнув їти за ним на вулицю. Ланко зітхнув: випити, можливо, не завадило б.

    - Камбрійський пісок можна знайти лише в Іноземному кварталі. Місцеві ковалі ним не користуються. Але треба спитати там. Підемо під землею? Чи спробуємо нишком через вулиці? На дах я не полізу, - покосився він на Календулу.

    - Я й не сподівалася на подвиги духу перших пригодників від тебе, - дзвінко розсміялася та.

    - Можемо поспати до ранку та змішатися з натовпом, - позіхнув Тік.

    - Поспати теж доведеться, - погодився Ґуґуг.

    Ланко розумів, що забагато мовчить, доки за нього все вирішують знову, але не знав, що сказати. Тому він вирішив спитати:

    - А як щодо некромантів? Чи варто нам обшукати кладовище?

    - Ох не знаю, ми ж не відьмаки, щоб лазити кладовищами в пошуках битв з трупожерами.

    - Не знаю, про кого ти говориш, але саме пригодники цим і займаються, - зморщила носика лісодіва. - Здобувають інгредієнти для заможних алхіміків. Особливо на таких чудовиськ і треба ходили когортами.

    - Так-так, знов ця розмова: чому ми не знайшли подібну роботу, стабільну. Тому що... тому що я боюся битися з трупожерами, - підземець почервонів. - Хоча в мене якраз зір як для склепів, але скелети та привиди, це максимум, на що я здатний. Тому просто давайте спробуємо купити в алхіміка, якому вже принесли інші.

    - До того ж, є велика можливість, що вже хтось перехопив подібні контракти в цьому місті, - шморгнув носом Тік та знов позіхнув, а потім ще й потягнувся.

    Шальвір занудьгував. Впіймав себе на думці, що невелика сутичка із зрозумілим супротивником була б доречною.

    Підземець замислився, вирішуючи, куди піти раніше.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.