Зміст
  • Глава 1. Не нуль (вступ)
  • Сцена 1.1
  • Сцена 1.2
  • Сцена 1.3
  • Глава 2. На роздоріжжі без шляху назад
  • Сцена 2.1
  • Сцена 2.2
  • Сцена 2.3.
  • Сцена 2.4.
  • Сцена 2.5.
  • Сцена 2.6.
  • Сцена 2.7.
  • Глава 3. Несподівані знахідки
  • Сцена 3.1.
  • Сцена 3.2.
  • Сцена 3.3.
  • Сцена 3.4.
  • Сцена 3.5.
  • Сцена 3.6.
  • Сцена 3.7.
  • Глава 4. Знов до звичайної пригоди
  • Сцена 4.1.
  • Сцена 4.2.
  • Сцена 4.3.
  • Сцена 4.4.
  • Сцена 4.5
  • Сцена 4.6.
  • Глава 5. У пошуках виходу
  • Сцена 5.1.
  • Сцена 5.2.
  • Сцена 5.3.
  • Сцена 5.4.
  • Сцена 5.5.
  • Сцена 5.6.
  • Сцена 5.7.
  • Сцена 5.8.
  • Сцена 5.9.
  • Сцена 5.10.
  • Глава 6. Повернення до міста
  • Сцена 6.1
  • Сцена 6.2
  • Сцена 6.3
  • Сцена 6.4
  • Сцена 6.5
  • Сцена 6.6
  • Сцена 6.7
  • Сцена 6.8
  • Сцена 6.9
  • Сцена 6.10
  • Сцена 6.11
  • Сцена 6.12
  • Глава 7. Несподіване “підземелля”
  • Сцена 7.1
  • Сцена 7.2
  • Сцена 7.3
  • Сцена 7.4
  • Сцена 7.5
  • Сцена 7.6
  • Сцена 7.7
  • Сцена 7.8
  • Сцена 7.9
  • Сцена 7.10
  • Сцена 7.11
  • Сцена 7.12
  • Глава 8. Встигнути до світання
  • Сцена 8.1
  • Сцена 8.2
  • Сцена 8.3
  • Сцена 8.4
  • Сцена 8.5
  • Сцена 8.6
  • Сцена 8.7
  • Сцена 8.8
  • Сцена 8.9
  • Сцена 8.10
  • Сцена 8.11
  • Сцена 8.12
  • Глава 9. Знову до підземель
  • Сцена 9.1
  • Сцена 9.2
  • Сцена 9.3
  • Сцена 9.4
  • Сцена 9.5
  • Сцена 9.6
  • Сцена 9.7
  • Сцена 9.8
  • Сцена 9.9
  • Сцена 9.10
  • Сцена 9.11
  • Сцена 9.12
  • Глава 10. І знову “наземне підземелля”
  • Сцена 10.1
  • Сцена 10.2
  • Сцена 10.3
  • Сцена 10.4
  • Сцена 10.5
  • Сцена 10.6
  • Сцена 10.7
  • Сцена 10.8
  • Сцена 10.9
  • Сцена 10.10
  • Сцена 10.11
  • Сцена 10.12
  • Сцена 10.13
  • Глава 11. Стукаючи в двері Смерті
  • Сцена 11.1
  • Сцена 11.2
  • Сцена 11.3
  • Сцена 11.4
  • Сцена 11.5
  • Сцена 11.6
  • Сцена 11.7
  • Сцена 11.8
  • Сцена 11.9
  • Сцена 11.10
  • Сцена 11.11
  • Сцена 11.12
  • Глава 12. Втеча в невідоме
  • Сцена 12.1
  • Сцена 12.2
  • Сцена 12.3
  • Сцена 12.4
  • Сцена 12.5
  • Сцена 12.6
  • Сцена 12.7
  • Сцена 12.8
  • Сцена 12.9
  • Сцена 12.10
  • Сцена 10.5

    - А давайте спати підемо спочатку, - знов позіхнув Тік. - Щось мені не сяє у віконечко сонно чимчикувати до підземелля та підривати щось, падаючи з ніг.

    - Тобі точно треба проспатися, ми ще нічого не підриваємо, - реготнула Календула.

    - В будь-якому разі, вночі єдині алхіміки та ковалі, які працюють, належать до гільдій злочинців. Раніше ми б могли використати броню Ланка, як прикриття, але зараз він буде якраз викликати підозру.

    Сказавши це, Ґуґуг теж позіхнув.

    - Заразив ти мене, Тіку. Треба хоча б пару годин покимарити.

    Він дістав карту та почав шукати корчму.

    - Швидше, там вартові, - смикнула його лісодіва.

    - Зараз, ну. Ось сюди, правіше, - тицьнув пальцем ватажок, і четверо пригодників пішли похапцем в тому напрямку. Сторожа помітила їх, перемовилася та пришвидшила крок. Пригодники побачили це та побігли. Вартові теж побігли.

    - Сюди! Сюди! Сюди! І...

    - Не сюди, - копіюючи сарказм Календули, мовив Ланко, якому набридло мовчати, доки говорять старші. Це нагадувало йому життя на хуторі.

    - Точно не сюди, - поправив свого ковпака Тік. Перед ними була глуха стіна, яка виглядала досить новою.

    - Що в цьому місті не так з мулярами? Варто лишень вивчити десь дорогу — і ось маєш, там вже стінка! Що далі? Стінка одразу позад спини?

    - Чшшш, не гнівай мулярів, - раптом зблід магус. - Це могутні люди.

    - Ой, починається знов. Я вже чую вартових, ховаймося! - просичала Календула.

    Пригодники кинулися навсібіч. Ґуґуг пірнув у купу смердючого дрантя, лісодіва вхопилася за якусь драбину, що звисала з даху, Тік заледве вмостився в діжку, виявив, що вона для нього закоротка та впав разом з нею, глухо зойкаючи, але сховав голову в тіні. Ланко заметушився, наступаючи на балахон, про який геть забув.

    “Знімай це лахміття”, шепнув шальвір в ньому — і балахон полетів кудись під ящики.

    Вартові вбігли до провулку, вимахуючи факелами. Шальвір завмер майже на порожньому місці, окинувши очима, що тінь навколо глибока та щільна. І відчуття розчинення в ній розлилося тілом. Навіть стало трохи соромно, щось таке підле було в цьому стані, щось неприроднє.

    “Власне, це якась магія, тому звісно, воно так”, навіщось подумав хлопець, помітивши, що вартові наближаються. За кроком крок.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.