Оказія

...Нарешті різдвяні морози зробили свою добру справу: лід став безпечним, і Микола Чепурний з великим задоволенням у вихідні ловив на Стугні рибу. Судак чи щука на блешню, правда, не спокушалися, зате на мотиля добре ловився окунь і плітка; через всякі миючі засоби менше в річці стало йоржа, тож нормальної юшки годі сподіватися.

    А ловив  Микола не лише у вихідні: бувало, відпрошувався з роботи; начальник відпускав, бо був нормальний начальник- дай Боже всім людям таких начальників, то і людей більше щасливих було, міркував Микола, адже побутує в народі думка про те, що прожила людина день- то до смерті ближче, а ось той день, коли людина побувала на риболовлі, не зараховується до всіх інших прожитих нею днів-і це істина, яка не потребує ні ствердження, ні заперечення, бо все і так зрозуміло як Божий день…

…Микола жив своїм звичайним життям, к живе більшість: вранці йшов на роботу, а ввечері стомленим повертався додому, чекаючи вихідних як манни небесної, аби вдосталь розслабитися, забувши про всі проблеми, яких з плином часу стає все більше і більше…

   ...І, звісно, ніякі дурні думки не лізли йому в голову, коли він був на риболовлі; нічого лихого не віщувало йому серце(лихе, люди

Кажуть ,може відчувати лише жіноче серце).Ось тільки іноді снилася мертва риба, але про це він нікому не говорив ,навіть кумові, бо знав: той скаже, що дурню дурне й сниться.

   ...Але щоб відчути, що така оказія трапиться з дочкою Оксаною,-ні! такого він не відчував...

***

     ...Навколо був сніг- білий, і чистий настільки, що коли довго дивитися,то й очі заболять.

    ...Коли прийшла до тями, то спочатку тільки той сніг і бачила, бо він був скрізь, і в цьому вона переконалася, коли підвелася на ноги.

    ..Обвела поглядом все навколо- все біле-білесеньке; ось тільки у вухах гуде, голова йде обертом, а перед очима, як і тоді, замерехтіли сірі плями, тому злякалися: думала, знову побачить той сріблястий диск. Спробувала зробити перший крок і обережно ступила, боячись побачити їх; боялася, що серце може не витримати; боялася, що все побачене справді мало місце в її житті напередодні – саме перед цим, коли вона наважилася ступити цей крок…

    ...Трохи далі виднілися знайома лісосмуга, і збагнула нарешті: домівка зовсім поруч...лише ніяк не могла усвідомити, скільки часу пробула без пам*яті...і чи те ,що бачила, було сном чи реальність,-теж збагнути поки що не могла...

    ...Намагалася щось згадати і таки згадала…

     ..Вона поверталася з роботи додому з роботи.. До хати залишалося йти хвилин десять від лісосмуги...згадала, як почав падати сніг,як глянула поперед себе і побачила в небі сріблястий диск, який швидко опускався, а далі все промайнуло, як уві сні...

***

    ...Микола Чепурний відніс заяву у міліцію. Через чотири дні йому зателефонували і повідомили, що пошуки жодних результатів не дали, тому відкрили кримінальну справу про навмисне вбивство.

     З газет і телевізійних новин він знав, що таких формальностей дотримуються завжди, коли пошуки закінчуються нічим, але не втрачав надії,що Оксана жива..

     ...Ось тільки дружину жаль: коли другого дня дочка не зявилася, поклали в лікарню. Вирок лікарів був не втішним- інфаркт. Але він тримався, і коли на пятий день йому зателефонували з лікарні, заспокоїли і сказали, що з дочкою все гаразд,-він навіть вперше в житті розплакався...

 …    Лікарі підтвердили, що жодних ознак насилля не виявлено- і лише тоді він заспокоївся. Сказали лише,що дуже ослаблений організм, але через день її ,мабуть-таки, випишуть...

***

   ...Коли наступного дня прийшов у лікарню,чергова медсестра попросила зачекати : в палаті з дочкою розмовляла людина з КДБ.

    ...Слідчий, молодий і привабливий, вселяв довіру,тому

Оксана була відвертою з ним і розповідала все, що згадала:

   -Перед тим як втратила свідомість, побачила, якесь дивне світло в тунелі; потім, здається, спала; коли прокинулася, зрозуміла, що знаходжусь в якомусь дивному кабінеті :замість стелі- зоряне небо, по якому, як по дорозі автомобілі автомобілі, пересувалися срібні диски; на стінах розвішані якісь незрозумілі прилади ;покриття на підлозі здавалося ніби із срібла, на яке ,коли дивишся, то очі болять так ,як ніби довго дивишся в полі на сніг.

      ....Біля мене стояли чоловік та жінка в блискучому червоному одязі, який більше нагадував скафандр, але обличчя були відкриті...важко було зрозуміти, якого вони були віку, але ,як на мою думку,-не більше сорока років...

    ...Оксана розповідала, слідчий записував розповідь дівчини на портативний диктофон і щось помічав кульковою ручкою у блокноті. Дівчина продовжила розповідь:

   -Обоє середнього зросту...В обох довге чорне волосся...дивним мені здавався лише колір їхньої шкіри на руках і обличчі: не білий ,як у європейців; не чорний, як у жителів Африки, і не жовтий ,а бронзовий-такий, як колись мали жителі стародавнього Єгипту...А ще дивним на обличчі було те, що мали не два, а три ока(третє було розташоване трохи вище на лобі між двома: воно час від часу чомусь блимало різними кольорами- жовтим, зеленим, червоним….

      ...Оксана на мить перестала розповідати-мабуть, стомилася; її погляд зустрівся з поглядом слідчого; щічки в Оксани зачервоніли ,і вона продовжила розповідь: 

   -Весь час говорила жінка; чоловік мовчав.Сказала, що з іншої цивілізації, яка за своїм розвитком випередила Землю на кілька тисячоліть...Їхні люди практично не хворіють, живуть по 300 років, бо ведуть здоровий спосіб життя. Який саме - не уточнила. А потім сказала, що на планеті Земля життя триватиме ще не більше 200 років...Що першою піде під воду Англія, потім Австралія, за ними Японія і частина росії. Українці ж самі себе знищують щоденно, перетворюючи країну у суцільне сміттєзвалище: целофанові пакеи, пластикові пляшки, гудронові озера вже сьогодні несуть в собі смерть; з роками на Землі народжуватиметься все більше і більше дітей з розумовими відхиленнями...А ще жінка зізналась, що ще час від часу вони для експериментів беруть до себе людей із Землі: одних залишають у себе а інших  відпускають. І ніхто ніколи не довідається, скільки людей після таких зустрічей до смерті залишиться у психушках…

***

     ...Слідчий уважно слухав і не зводив з Оксани погляду. Коли дівчина закінчила розповідь, він, дивлячись їй у вічі ,мовив:

-Оксано,мабуть,не варто про це говорити, ні татові, ні мімі- їм буде боляче...А ще краще - не говори нікому...добре?

-Домовились,-відповіда дівчина.

    ..Прщаючись ,обмінялися телефонами.

***

    ...Батькові Оксана сказала, що нічого не пам*ятає...

   ...Разом з батьком сходили до матері-тій відразу стало легше...

     ...Коли вийшла з батьком на вулицю, світило сонце, і сонячне проміння виблискувало на снігу всіма кольорами веселки.

      ....Слідчого КДБ звали Андрієм .Восени у Андрія і Оксани було весілля...

P.S.

     ...А Микола Чепурний, як була вільна хвилина, ішов на риболовлю.І лише він один знав,про те,як три роки тому влітку блискавка під час грози на  Стугні спалила вербу,а потім у небі з*явився срібний диск.Навіть зятю  про це не говорив,бо хоч і родич,а все таки-мент і не подивиться ,що батько,а того гляди,і викличе в кабінет-що тоді йому пояснювати.

****

   ...З газет ,радіо і телебачення все частіше чуємо про зниклих людей:одні зникають,а через деякий час зявляються,нічого не пам*ятаючи; інших безрезультатно шукає поліція-і цим уже нікого не здивуєш.Але найдивніше те,що на місце знаходження цих людей не можуть вказати екстрасенси-навіть ті,які співпрацюють з КДБ.

***

  ...Ось тільки завагітніти Оксана чомусь боялася,-було якесь не добре передчуття(жіноче серце,кажуть,може передбачити лихо)