Час знімати маски

Мені було чотирнадцять, коли звична для мене снігова куля розлетілася на уламки. Ми стояли біля фалка та дивилися, як горить будинок у якому прожили сім не дуже щасливих років. Мама склавши руки на животі тихо плакала. Я ж просто дивився, як кружляє у повітрі попіл від пожежі. Не було блискіток… Тільки сірий попіл на білому снігу.