День 3. Здається, ця жінка опинилася не в тому місці не в той час. Детектив
Здається, ця жінка опинилася не в тому місці не в той час: принаймні предстати перед поважним товариством, дивлячись зсередини товстого шару прозорого матеріалу мертвим обличчям, спотвореним злістю і застиглим криком, вона точно не планувала в своєму житті.
— Епоксидна смола, йой, це скільки ж така інсталяція коштувала...що так дивишся? Донька так само сухі квіти заливає, там кожен грам на вагу золота; хоча оптом дешевше, звичайно, — Артем легенько постукав по поверхні, у якій застигли дрібнесенькі бульбашки...і загадкова зла незнайомка.
— Управління буде в захваті, особливо бухгалтерія.
— Чого так?
— Бо це, трясця його матері, серійник; та ще й вигадливий який, справжній майстер хендмейду. Місяць тому - труп у льоді, фабрика рибних напівфабрикатів; ще півроку тому - плівка на складі меблевого магазину; жодних знайомих патернів?
— Філософія застиглої миті, емоція "гнів", хоч в галереї виставляй... гаразд, гаразд, пішов опитувати свідків: може, щось вдасться вичепити, - напарник попрямував до підсобного приміщення, де нудьгували працівники магазину (які вранці отримали цю "посилку щастя" від кур'єра), а Ігор залишився з жертвою, завчасно обмірковуючи, чи вийде вибити гроші на нормальний психопрофіль маніяка, а чи доведеться, як завжди, справлятися самотужки.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!