2125 або заборонене Різдво

2125 або заборонене Різдво

Казка для дорослих

25 грудня 2125 рік від Різдва Христового

Я з подивом розглядала кольорову фотографію столітньої давності. Від старості вона пожовкла і розшарувалася, але обличчя були чіткими, яскравими, живими, усміхненими. Невідома мені сім'я з трьох осіб стояла біля ошатно і багато прикрашеної різдвяної ялинки, що переливалася різнокольоровими вогнями, блискучими гірляндами і дивовижними іграшками, очевидно спеціально зробленими для прикраси цього диво-дерева. Я акуратно поклала фотографію на маленький золотий столик і переступивши через мертве тіло Диктатора пройшла по нескінченному коридору, обклеєному різдвяними фотографіями і сяючому вогнями, який привів мене в гігантських розмірів зал, немов я вийшла на крите футбольне поле. Різдвяна ялина сяяла посередині Полярною зіркою, засліплюючи все навколо. Я засунула короткоствольний автомат собі за пояс, немов боялася осквернити найголовніший момент в моєму житті, і витерла руки від крові об військові штани. Вона була прекрасна. Я ледве торкалася до ялинових гілочок, обвішаних кульками, різноманітними фігурками, фруктами і шоколадними цукерками.

– Очманіти! Це і є Різдво?

Анна і Марія увійшли в зал слідом за мною, але не наважувалися пройти далі, так і завмерли біля порога. Пізніше за ними в зал забігли наші, нецензурно захоплюючись красою справжнього Різдва.

Ми плакали, сміялися, обіймалися, перев'язували рани, пили вино, знову плакали за нашими загиблими, за тими, хто віддав своє життя, борючись зі злом і переміг самого сатану. У небі загорівся лазерний напис, висвічений дронами "Веселого Різдва!" і країна Терра вийшла з сутінків.

25 грудня 2025 рік від Різдва Христового

З тих пір, як Різдво стало забороненим святом, вся святкова символіка була віддана анафемі і знищена у вогні. Новий уряд, який захопив владу в країні Терра під час військового перевороту, ввів нові правила і обов'язки для громадян. Жителям країни Терра заборонялося святкувати всі свята, крім дня народження диктатора Мора, який прийшов до влади. Причому день народження відзначався чотири рази на рік, таким чином нещасні, залякані і обкрадені жителі Терри мали тільки чотири свята на рік: весняний, літній, осінній і зимовий дні народження великого Мора.

Винищивши все прекрасне, добре і світле, уряд видав указ про те, що Різдво відтепер і навіки віків забороняється на всій території країни. Ті, хто буде спійманий на гарячому у себе вдома, а саме, прикрасить різдвяну ялину, одягне на голову шапку Санти або заспіває різдвяну пісню, буде посаджений у в'язницю довічно. А той, хто спробує влаштувати масові різдвяні гуляння на вулицях країни Терра, буде розстріляний на місці.

Останнє Різдво 2025 року так і залишилося в пам'яті людей, як криваве Різдво. Таємна поліція і військові Мора вривалися в будинки жителів Терри, знищуючи Різдвяні ялинки, вириваючи гірлянди і розтоптуючи іграшки. Особливо сміливих і завзятих, які намагалися захистити Дух Різдва, розстрілювали на місці, залишаючи дітей сиротами, а дружин – вдовами.

Вранці 25 грудня 2025 року над країною Терра стояло виття від горя і страху. Диктатор вийшов на балкон своєї резиденції, насолоджуючись бідою, відчаєм і нещастям. Країна Терра занурилася в морок на сто років.

В ту ніч розстріляли мого прадідуся і мою прабабусю, яка кинулася захищати свого чоловіка. Кривавий режим відправив їхніх дітей, мою бабусю і її молодшу сестру, в режимний дитячий будинок, куди відправляли всіх сиріт, чиїх батьків убив червоний терор. Після повноліття моя бабуся була переведена на фабрику з виготовлення взуття та одягу. Її найкраща подруга написала на неї донос в таємну поліцію за те, що моя бабуся після своєї зміни шила різдвяні іграшки і прикрашала їх різнокольоровими нитками, підтримуючи дух і свято Різдва. Бабусю посадили у в'язницю на нескінченних двадцять років, де у бабусі народилася моя мама.

Зробивши втечу з маленькою дитиною на руках, моя бабуся долучилася до ополчення, виховуючи не доньку, а справжнього воїна. Саме моя мама очолила Опір і розбила основний штаб таємної поліції і головну військову базу Мора.

25 грудня 2125 рік від Різдва Христового.

– Бачиш, мамо, ти загинула не дарма.

Я вже не стримувала сльози, які лилися тільки з одного ока (друге око мені вибило осколком ще під час першого повстання. Коли армія Мора запустила по нас електричний вітер, нова зброя, розроблена в секретних біолабораторіях), розглядаючи сигнальні салюти і лазерні проекції різдвяної ялинки в темному небі. Вперше за сто років люди виходили на вулиці і безладним хором співали пісні, які тихо наспівували у себе в підвалах, передаючи з вуст в уста слова і мелодію через покоління. Десь зазвучала гітара і, о диво! Дівчата і хлопці почали танцювати, вже не побоюючись таємної поліції і тортур підвалів.

Але ж всі ці страшні і криваві сто років тортур, бруду і невігластва Різдво було з нами, в наших серцях і в наших душах. Сатана зміг знищити різдвяні іграшки та ліхтарики, але він не зміг знищити нашу віру, надію та любов у наших серцях та в серцях наших дітей і онуків. Настане світанок після темної і страшної ночі, і знову зійде зірка на ім'я Сонце над країною Терра, зігріваючи її жителів і висвітлюючи їм шлях.

Зі світлим і великим Різдвом жителі Терри! Нехай ваша віра буде міцною, ваш дух незламним, а душа люблячою!

Бо життя переможе смерть, а світло – темряву!