Заблукалі

Заблукалі

Заблукалі капканом лісів потрапляють у всесвіт мольфарів,

відтинають рештки свідомості від багряно-чорних слідів,

кари промінь їх ноги привів в місце, де помсти долю зварять.

Танці відьми у невагомості зводять з розуму і поготів.

Заблукалі з тваринного голоду спробують краплі із совісті,

засинатимуть під видіння сотні невинних жертв,

що життя позбавлені змолоду, що переродилися совами

й плачем дряпають винних, хто душі дітей їх зжер.

Заблукалі шукатимуть, де ворота з чистилища пам’яті,

забуватимуть всі дороги, що ведуть до убивчих стін.

Мандруватимуть шахтами, де люди могилами падали -

скривджені і убогі - викладали руками хрести.

Заблукалі кричатимуть молитви до богів із прокльонами.

Янгол гляне скептично: каяттям не просякнуте слово.

Очі знов опечалені тисячами гріхів і нескорені,

Непідвладні бо вічності, ними злості керує Молох.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.