Крила
Небо тепер так далеко.
Ти у небі назавжди своя,
Швидкокрила, прекрасна лелеко,
Ти скажи, де та зграя твоя?
Чи не сумно тобі в самоті
Серед хмар дощових там кружляти?
Як і ти, я б хотів висоті
Цілковито життя довіряти.
Твої крила осяйні, білим пір‘ячком вкриті,
Мої крила важкі, для польоту негідні.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.